Гривня — банкноти та монети

До 30-річчя обігу гривні в незалежній Україні. Гривня має давню історію. За часів Київської Русі це слово позначало нашийну прикрасу — обруч із золота або срібла, який носили на шиї («на загривку»), а згодом стало назвою міри ваги та грошовою одиницею.

У VIII–IX століттях гривня вже використовувалася як міра ваги та лічби під час торговельних операцій і сплати данини. У XII–XIV століттях гривнями називали великі срібні злитки, які виконували роль грошей.

Перші паперові гроші з’явилися в Китаї у VII–XI століттях, а першою європейською країною, яка запровадила паперові гроші, стала Швеція: у 1661 році їх почав випускати Стокгольмський банк.

1 березня 1918 року Центральна Рада ухвалила закон про гривню як грошову одиницю Української Народної Республіки. Одна гривня дорівнювала 100 шагам. У період Української революції 1917–1921 років гривня неодноразово змінювала свій статус і номінальний ряд; після приходу до влади гетьмана Павла Скоропадського основною грошовою одиницею було знову проголошено карбованець.

Після проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року національна валюта з’явилася не відразу. Спочатку, з 1992 року, в обіг було введено купоно-карбованець. Роботу над створенням гривні розпочали ще 1992 року. Через відсутність власних виробничих потужностей перші банкноти друкували за кордоном: частину — в Канаді, банкноти вищих номіналів — у Великій Британії та на Мальті.

25 серпня 1996 року Президент України Леонід Кучма підписав Указ «Про грошову реформу в Україні». З 2 вересня гривня була введена в обіг як національна валюта. Грошова реформа тривала до 16 вересня 1996 року. Спочатку в обіг надійшли банкноти номіналом 1, 2, 5, 10, 20, 50 та 100 гривень.

Власне виробництво поступово налагоджували в Україні. Першу чергу Банк­нотної фабрики введено в дію в березні 1994 року, а Фабрику банкнотного паперу в Малині Житомирської області — у квітні 1997 року. Саме там виготовляють паперову основу для українських банкнот. Банкнотна фабрика та Монетний двір нині входять до складу Банкнотно-монетного двору Національного банку України.

Спочатку планували досить широкий ряд номіналів. Зокрема, розглядалися номінали 1, 3, 5, 10, 25, 50 і 100 гривень; зрештою замість 3 та 25 гривень були затверджені 2 та 20 гривень.

Згодом з’явилися більші номінали: 200 гривень — 2001 року, 500 гривень — 2006-го, 1000 гривень — 2019-го.

За час існування гривні в обігу перебували чотири покоління банкнот, що відрізнялися дизайном і системами захисту.

Банкноти

На лицьовому боці банк­ноти номіналом 1 гривня розміщено портрет Володимира Великого (бл. 960–1015), великого князя київського. На зворотному боці — град князя Володимира в Києві.

На банкноті 2 гривні — портрет Ярослава Мудрого (бл. 978–1054), великого князя київського. На зворотному боці — собор Святої Софії в Києві.

На банкноті 5 гривень — портрет Богдана Хмельницького (1596–1657), гетьмана України. На зворотному боці — Іллінська церква в Суботові.

На банкноті 10 гривень — портрет Івана Мазепи (1639–1709), гетьмана Війська Запорозького. На зворотному боці — Успенський собор Києво-Печерської лаври.

На банкноті 20 гривень — портрет Івана Франка (1856–1916), письменника, поета, мислителя, громадського діяча. На зворотному боці — Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької.

На банкноті 50 гривень — портрет Михайла Грушевського (1866–1934), історика, громадського та політичного діяча, першого Голови Української Центральної Ради. На зворотному боці — будинок Української Центральної Ради в Києві.

На банкноті 100 гривень — портрет Тараса Шевченка (1814–1861), поета, художника та громадського діяча. На зворотному боці сучасної банкноти — будівля Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Старі зразки 100-гривневої банкноти мали інше оформлення зворотного боку — із зображенням Дніпра та сліпого кобзаря.

На банкноті 200 гривень — портрет Лесі Українки (1871–1913), видатної української поетеси та письменниці. На зворотному боці — В’їзна вежа замку Любарта в Луцьку.

На банкноті 500 гривень — портрет Григорія Сковороди (1722–1794), філософа, письменника й поета. На зворотному боці — будівля Києво-Могилянської академії.

На банкноті 1000 гривень — портрет Володимира Вернадського (1863–1945), ученого, засновника геохімії та біогеохімії, академіка. На зворотному боці — будівля Президії Національної академії наук України.

Окремо випускаються пам’ятні банкноти. У 2016 році з’явилася пам’ятна банкнота 20 гривень, присвячена 160-річчю від дня народження Івана Франка.

У 2021 році Національний банк випустив пам’ятні банкноти номіналом 20, 50, 100, 200, 500 та 1000 гривень до 30-річчя незалежності України. У 2022 році з’явилася пам’ятна банкнота 500 гривень до 300-річчя від дня народження Григорія Сковороди. У 2023 році — пам’ятна банкнота 20 гривень «ПАМ’ЯТАЄМО! НЕ ПРОБАЧИМО», а у 2024 році — 50 гривень «Єдність рятує світ».

У 2022 році НБУ випустив також колекційні набори з шести пам’ятних банкнот номіналами 20, 50, 100, 200, 500 та 1000 гривень, присвячених 30-річчю Незалежності України.

Пам’ятні банкноти є законним платіжним засобом України, хоча через обмежені тиражі становлять значний інтерес для колекціонерів.

Окрім справжніх грошей, випускається сувенірна продукція — банкноти-імітації, які зовні нагадують справжні грошові знаки, але не є засобом платежу. Серед такої продукції — сувенірні серії, присвячені областям України, «Мрії», українській зброї, президентам України, історичним подіям тощо.

Нова банкнота номіналом 2000 гривень

4 вересня 2026 року Національний банк України вводить в обіг нову банкноту номіналом 2000 гривень. На її лицьовому боці буде розміщено портрет українського поета-шістдесятника, диси­дента та правозахисника Василя Стуса, а на зворотному — будівлю філологічного факультету Донецького національного університету, де він навчався.

Дата введення банк­ноти обрана невипадково: 4 вересня 1965 року під час прем’єри фільму «Тіні забутих предків» Василь Стус, В’ячеслав Чорновіл та Іван Дзюба виступили з публічним протестом проти політичних репресій. Саме 4 вересня 1985 року Василь Стус помер у радянському таборі.

Монети

Перші розмінні монети незалежної України — 1, 2, 5, 10, 25 і 50 копійок — були введені в обіг 2 вересня 1996 року. Монета номіналом 1 гривня з’явилася 12 березня 1997 року. Перші українські монети карбувалися, зокрема, на Луганському верстатобудівному заводі та в Італії.

З 1 жовт­ня 2019 року з обігу вилучили монети номіналом 1, 2 та 5 копійок, а з 1 жовтня 2020 року — монети 25 копійок. Із 1 жовтня 2025 року НБУ розпочав поступове вилучення монет номіналом 10 копійок, які поки що залишаються законним платіжним засобом.

У 2018 році Національний банк розпочав введення в обіг нового ряду монет номіналами 1, 2, 5 та 10 гривень. Монети 1 і 2 гривні з’явилися 27 квітня 2018 року, 5 гривень — 20 грудня 2019 року, 10 гривень — 3 червня 2020 року.

Монета 1 гривня виготовлена з низьковуглецевої сталі з нікелевим покриттям. На аверсі — малий Державний Герб України та номінал, на реверсі — Володимир Великий.

Монета 2 гривні також виготовлена з низьковуглецевої сталі з нікелевим покриттям. На реверсі зображено Ярослава Мудрого.

Монети 5 і 10 гривень виготовлені зі сплаву на основі цинку з нікелевим покриттям. На 5-гривневій монеті зображено Богдана Хмельницького, на 10-гривневій — Івана Мазепу.

Пам’ятні та ювілейні монети НБУ випускає з 1995 року. Вони виготовляються з недорогоцінних і дорогоцінних металів, зокрема з нейзильберу, мельхіору, срібла, золота, а також у біметалевому виконанні. Станом на 23 квітня 2019 року було випущено 867 пам’ятних та ювілейних монет: 417 із недорогоцінних металів, 346 срібних, 54 золотих та 50 біметалевих.

Популярними є серії монет, присвячені Збройним силам України, видатним діячам, флорі та фауні, архітектурі, спорту, історичним подіям та іншим темам.

Пам’ятні монети є законним платіжним засобом, однак їхня ринкова та колекційна вартість може значно перевищувати номінал. Вона залежить від металу, тиражу, року випуску, стану монети та попиту серед колекціонерів.

Інвестиційні монети

Національний банк України випускає також інвестиційні монети із золота та срібла високої проби. Їхня вартість залежить передусім від ціни дорогоцінного металу та котирувань НБУ.

Наприклад, станом на 11 березня 2026 року інвестиційна золота монета номіналом 20 гривень із чистою масою золота 31,1 г мала закупівельну ціну 227422 гривні, а ціну продажу — 245594 гривні. Срібна інвестиційна монета номіналом 1 гривня з чистою масою срібла 31,1 г коштувала відповідно 3885 та 6758 гривень.

Золоті інвестиційні монети НБУ випускаються номіналами 2, 5, 10 та 20 гривень; маса чистого золота в них становить відповідно 3,11; 7,78; 15,55 та 31,1 г. Срібні монети виготовляють із металу проби 999,9; зокрема, поширений формат — номінал 1 гривня та чиста маса срібла 31,1 г.

Підготував

Олександр БИСТРЯКОВ