Література, яку слухають серцем

2 червня в Хеседі відбулася чергова зустріч «У мікрофона». В ній беруть учать люди, для яких через проблеми із зором особливо важливими стали літературниі онлайн-читання.

Під час програми слухачі відкрили для себе твори єврейських авторів, по­знайомилися з літературною спадщиною єврейського народу та почули нові історії без додаткового навантаження на зір.

Незмінна ведуча проєкту Нора Крупман, керівниця жіночого єврейського хору «Голдене мішпуха» (раніше «Голдене Мейделах»). Завдяки її акторській майстерності та сценічному досвіду кожна зустріч перетворюється на живу розмову з книгою, у якій слово звучить особливо виразно й емоційно.

Здоров’я в кожному кроці

4 червня в Хеседі розпочала роботу група зі скандинавської ходьби в межах напряму «Здоровий спосіб життя».

Першу ознайомчу лекцію провів фізичний реабілітолог Георгій Олійников. Він розповів про основи цієї практики, її користь для серцево-судинної системи, суглобів і м’язів, а також пояснив, чому скандинавську ходьбу вважають одним із найбезпечніших видів фізичної активності для людей старшого віку.

Під час зустрічі учасники поділилися власними історіями, труднощами та очікуваннями від майбутніх занять.

Візит Сема Ревенсона

8 червня «Хесед Менахем» відвідав представник Єврейської федерації Річмонда Сем Ревенсон.

Під час візиту гість ознайомився з напрямами роботи Хеседа та долучився до програм клубу і денного центру.

На Сема Ревенсона чекали музична гра «Вгадай мелодію», шаховий турнір, майстер-клас зі створення настінних годинників і арт­терапія, під час якої учасники разом створили картину.

У клубі «Фрейлахс» відбулася інтелектуальна гра «Єврейські ігри», що об’єднала учасників різного віку та молодь DVC. У змаганні взяли участь команди «Голдене мішпуха», «Струни серця» та «Кохавім», а родзинкою програми стало авторське «Бінго», підготовлене молодими волонтерами.

Від Шевченка до Шекспіра: зустріч із Юлією Мороз

9 червня відбулася чергова зустріч проєкту «Позитивні емоції — ліки для душі» з Юлією Мороз.

Розмова була присвячена впливу поезії на людину — тому, як поетичне слово допомагає усвідомлювати власні почуття, підтримує у складні моменти й зміцнює внутрішні сили.

Учасники дізналися про дослідження в галузі нейропсихології, які свідчать про позитивний вплив поезії на пам’ять, уяву, емпатію та емоційний інтелект.

Яскравою частиною програми стало звернення до творчості Тараса Шевченка, зокрема до його перекладів Псалмів Давида. Відомо, що до біблійних текстів Шевченко звертався в найскладніші періоди свого життя, знаходячи в них духовну опору, силу й розраду.

Окреме враження справили переклади на українську мову сонетів Вільяма Шекспіра самої Юлії Мороз.

Нобелівський лауреат Вінстон Черчилль

Зустріч, присвячена Вінстону Черчиллю — одній із найвпливовіших постатей ХХ століття, — пройшла в Хеседі 12 червня.

Учасники дізналися про маловідомі факти з його біографії, життєвий шлях і риси характеру, завдяки яким Черчилль увійшов в історію не лише як прем’єр-міністр Великої Британії часів Другої світової війни, а ще як блискучий оратор, історик і письменник.

Зокрема, мало хто знає, що 1953 року Черчилль отримав Нобелівську премію з літератури за свої історичні та мемуарні праці. Крім того, він серйозно займався живописом і написав понад 500 картин, вважаючи мистецтво важливим способом зберігати внутрішню рівновагу.

Розповідь викликала жвавий інтерес, численні запитання та активне обговорення.

Білосток 1906: пам’ять про трагедію

Трагічним подіям у Білостоці виповнилося 120 років.12 червня  відбулося онлайн-заняття, присвячене цій даті.

Заняття провів заступник директора музею «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні» Єгор Врадій. Він розповів про причини та наслідки погрому 1906 року, який став однією з найтрагічніших сторінок історії єврейської громади міста. За кілька днів насильства загинули десятки людей, сотні зазнали поранень, а значна частина єврейського населення втратила домівки й майно.

Окрему увагу під час заняття приділили тому, як білостоцький погром вплинув на суспільні настрої початку ХХ століття, посиливши дискусії про безпеку єврейських громад у Східній Європі та загрозу антисемітизму.

Тамуз — місяць роздумів

У середині червня Тамара Неклеса провела зустріч, яку присвятила початку місяця тамуз.

Учасники поговорили про особливості цього періоду в єврейській традиції та духовні уроки, які він несе людині. У єврейському календарі місяць тамуз пов’язаний із подіями, що стали передвісниками руйнування Єрусалимського Храму, тому цей час традиційно спонукає до самоаналізу та переосмислення власних вчинків.

Під час розмови йшлося про внутрішнє зростання, силу віри та здатність знаходити опору навіть у непростих життєвих обставинах. Учасники поділилися власними думками про те, як перетворювати труднощі на поштовх до розвитку.

Такі зустрічі ще раз нагадують: єврейський календар — це не лише зміна дат, а й послідовний шлях духовного дорослішання.

«Шабатний простір»

Заняття «Шабатний простір» під керівництвом Соні Гінзбург відбулося в Хеседі 18 червня.

Під час заняття учасники через кольори, символи та власні асоціації дослідили поняття внутрішнього спокою, гармонії, родинного тепла і духовного наповнення, що традиційно пов’язуються з атмосферою Шабату.

Навіть ті, хто вперше взяв до рук пензель, створили виразні роботи. Для багатьох це стало не просто художнім досвідом, а можливістю краще відчути власний емоційний стан, знизити внутрішню напругу та відкрити нові способи самовираження.

Творчий процес допоміг учасникам переключитися з повсякденних турбот на внут­рішній діалог із собою. Саме в таких практиках єврейська традиція перестає бути лише темою розмови й стає особистим переживанням.

Афоризми крізь біль епохи

18 червня в межах спільного проєкту Хеседа та DVC «Єврейська мудрість» відбулася зустріч, присвячена Станіславу Єжи Лецу — письменнику, сатирику й майстру афоризму.

Учасники поговорили про непросту долю автора та про те, як його життєвий досвід сформував особливу інтонацію творчості. Лец народився у Львові, пережив нацистську окупацію та концтабір. Під час війни йому вдалося врятуватися від страти — за однією з відомих біографічних історій, він утік після того, як його змусили копати собі могилу.

Цей драматичний досвід залишив глибокий слід у світогляді письменника. Можливо, саме тому його знамениті «Непричесані думки» поєднують гірку іронію, інтелектуальну точність і глибокі роздуми про свободу, гідність та людську відповідальність.

Молоді волонтери Міра Соколова, Марія Вербицька та Каріна Дарина підготували відеофрагменти за творами Єжи Леца, запропонувавши власне творче прочитання його спадщини.

Уроки глави «Корах»

19 червня у «Хеседі Менахем» відбулася зустріч із психологинею Оленою Уполовніковою в межах проєкту «Ментальне здоров’я», що реалізується спільно з Центром психологічної підтримки «Ор Шалом».

До зустрічі долучилися 120 учасників, а темою розмови стало лідерство через призму тижневої глави Тори «Корах». Саме ця глава порушує складні питання влади, авторитету, відповідальності та меж особистих амбіцій.

Учасники дійшли висновку, що справжнє лідерство починається не з формального статусу, а з відповідальності, уміння чути інших, надихати та об’єднувати людей.

Окремо поговорили про те, що лідерські якості проявляються не лише в професії чи громадській діяльності, а й у родині, дружбі та щоденному спілкуванні — у виборі, людських взаєминах і тих цінностях, на яких тримається довіра.

У ритмі шабатного настрою

19 червня, в Кабалат Шабат, уперше відбулася креативна гра «Шабатний настрій».

Учасники активно долучилися до завдань, проявили кмітливість, почуття гумору й творчий підхід.

Особливою окрасою програми став виступ колективу «Мейтарей а-Лев» («Струни серця»), який виконав композиції івритом, їдишем та українською мовою. Кожен номер створював особливий емоційний настрій, у якому музика звучала як природне продовження шабатньої молитви.

Саме такі зустрічі допомагають відчути Шабат не лише через традицію, а й через живе людське спілкування.

Оптимізм як рецепт довголіття

23 червня у «Хеседі Менахем» зустрічались із автором і волонтером Юрієм Вороновським.

Проєкт «Оплески», створений як майданчик для підтримки творчості активістів Хеседа, знову подарував учасникам можливість відволіктися від щоденних турбот і поринути у світ щирого слова.

Вірші Юрія Вороновського торкнулися тем людських взаємин, внутрішньої стійкості та вміння цінувати кожну мить життя. У його творах гумор природно поєднується з життєвою муд­рістю — саме тому вони знаходять щирий відгук у слухачів.

Окрему увагу під час зустрічі приділили секретам активного довголіття. Автор поділився власним баченням того, як важливо зберігати цікавість до життя, підтримувати спілкування, дбати про фізичну активність і постійно тренувати пам’ять та мислення.

Життєві історії Юрія Вороновського ще раз довели: вік не обмежує людину в прагненні розвиватися, творити й відкривати для себе щось нове. Кожен день може стати початком чогось важливого.

За матеріалами сторінки «Хесед Менахем» у Facebook підготувала

Наталя Ларіонова