Радість простої води

Свято Сукот у нашій громаді завжди наповнене особливим теплом. В один із днів Холь а-моед жінки громади зібралися у курені на святковий урок, який провела шановна рабаніт Хана Камінецька.

Урок проходив у неформальній, виключно душевній атмосфері. Столи у курені прикрашали святкові частування, спеціально підготовлені до цієї зустрічі.

У центрі обговорення була одна з найглибших і надихаючих тем у вченні Любавичського Ребе — Сімхат Бейт а-Шоева (радість черпання води) та роль жінки у привнесенні духовного світла у повсякденне життя.

Слухачки уроку поринули у дивовижну таємницю Храмового служіння: рабаніт Хана нагадала, що в Храмі щодня виливали вино, але тільки в Сукот відбувалося виливання простої води, що збирало тисячі людей, які дуже раділи. Мішна говорить:

«Хто бачив радості Бейт а-Шоева, той бачив радості у житті».

Рабаніт поставила глибоке питання, засноване на бесідах Любавичського Ребе: чому проста вода, яка не має ні смаку, ні запаху, викликала такі безпрецедентні веселощі? Адже саме вино символізує людський розум, розуміння та земні задоволення.

Відповідь Ребе перевертає наше уявлення про духовність. Вино — це служіння в рамках людської логіки: «я розумію Тору, тому я радий». Але вода символізує рівень «Кабалат Оль» — абсолютну, чисту відданість Всевишньому, яка вища за будь-яке раціо. Коли єврей з’єднується з Творцем просто тому, що його душа є частиною Б-га, народжується радість, яка не має меж.

У своїй бесіді рабаніт Хана зробила особливий акцент на тому, що саме жінка має унікальний дар — привносити цю «радість чистої води» (абсолютну віру та простоту) у повсякденне життя сім’ї.

На уроці жінки обговорювали, як важливо сьогодні ділитися радістю віри та внутрішнім світлом із навколишнім світом, долаючи будь-які бар’єри. Справжня радість, як учить Ребе, стирає будь-які межі між людьми.

Цей святковий урок нашої рабаніт був особливим — він пройшов на честь підняття душі її батька, який нещодавно відійшов у вічність, — посланця Любавичського Ребе, рабина Авраама-Леві Ліпскера, чиє життя було присвячене служінню Творцю та людям. Рабаніт Хана ділилася своїми найтеплішими спогадами, батьківськими настановами та історіями про його безмежну відданість єврейському народу.

Розповідала про його духовний спадок і про те, як його життєвий приклад, муд­рість, праведність і батьківська підтримка сформували її власний шлях і стали основою для її служіння.

Пам’ять про праведника є благословенням.

Цей святковий урок подарував кожній учасниці не лише нові знання, а й потужний заряд духовної енергії. Жінки розходилися з головним усвідомленням: навіть у звичайнісінькі будні, «прісні», як вода, ми можемо і повинні додати іскру справжньої, безмежної святої радості.

Вероніка Шлаіна

Фото djc.com.ua