НАЙСВІЖІШІ ПУБЛІКАЦІЇ

МАПА РУБРИК

13.05.2026

ШАБАТ ШАЛОМ

Газета Єврейської громади Дніпра

Правильні орієнтири на життєвому шляху

Цього місяця вийшло два відеозвернення до громади головного рабина Дніпра реб Шмуеля Камінецього. Більшість його мудрих порад пролунали у синагозі під час святкових днів Песаху. Як завжди, слова рабина надихали і давали надію. А його відео були присвячені тижневим розділам «Ахарей Мот-Кдошим» та «Цав». Ось короткий переказ цих звернень.

Є дуже важлива річ, яка ніколи не псується, розкриває смак нашої їжі, додає фарби в палітру продуктів. При цьому споживати її окремо від іншої їжі практично неможливо. Мова про сіль. Вона використовувалася під час жертвоприношень у Храмі:

«Передай Агарону та його синам закон жертвоприношення. Це жертвоприношення на вогнищі, на жертовнику, і нехай горить на ньому всю ніч до ранку вогонь жертовника».

Це слова з тижневого розділу «Цав». В попередньому розділі «Ваїкра» уточнюється:

«І будь-яке твоє хлібне підношення посоли сіллю і не усунь сіль заповіту Б-га Твого від твоїх підношень: з будь-якою твоєю жертвою принось сіль».

Тільки-но солі стосуються ці уривки? Сьогодні в медійному просторі стало дуже популярним слово «кабала». Світові зірки вивчають Кабалу, із захопленням розповідають про її значення і навіть роблять собі кабалістичні тату. Тому іноді деякі євреї просять подарувати їм книгу «Зогар», щоб приєднатися до таємного вчення. Так ось: Кабала — це сіль, яку не можна їсти без вивчення Тори. Людиною може оволодіти гординя, і тоді будь-які знання перетворяться на зло. Книга Алтер Ребе «Танія» — це доступна версія Кабали, але з глибоким проникненням в Тору та заповіді. Вона адаптована для життя і дасть правильні орієнтири на життєвому шляху.

Багато хто не вірить, що існує життя після смерті. В першому томі книги Шмуеля «Пророки» розповідається незвичайна історія з життя першого єврейського царя Шаула. У нього виникло важливе питання, яке стосувалося порятунку всього єврейського народу. Порадитися не було з ким — пророк Шмуель на той час пішов з життя. Шаул вирішив звернутися до чаклунки, щоб вона викликала дух померлого Шмуеля. І їй це вдалося. Шаул отримав невтішний прогноз: війна з філістимлянами буде поразкою, а цар і його сини загинуть. Пророк втішив Шаула тим, що після смерті той приєднається до нього в Ган Едені — райському саду. Саме там душі померлих знаходять віч­не життя.

Ця історія суперечить забороні звертатися до чаклунів. В тижневому розділі «Ахарей Мот-Кдошим» є такі рядки: «І чоловік або жінка, що викликає мертвих або чаклунів, нехай будуть віддані смерті, і їхні душі не знайдуть притулку серед синів Ізраїлю». Чому Шаул порушив закони Тори? Тому що склалася небезпечна ситуація, яка загрожувала цілому народу. Закони Тори відходять назад, коли мова йде про порятунок навіть однієї людини. В шабат можна викликати швидку допомогу і навіть відвозити хворого до лікарні. Коли існували пророки, Шауль мав право звернутися до чаклунки. Що стосується нас, то це жорстка заборона.

А ось пророцтво Шмуеля щодо вічного життя знаходить підтвердження у «Біркат Амазон» — молитві, яку ми читаємо після їжі. Там є рядки про благословення наших батьків: «Він, Милосердний, нехай благословить мого батька — наставника мого, господаря цього дому, і мою матір — наставницю мою, господиню дому цього, їх самих, і їхніх домочадців, і їхніх дітей, і все, що їм належить, нас і все, що належить нам». Це сильна браха для батьків. А якщо батьки померли, чому ми все ж таки не пропускаємо ці рядки? Невже благословення марно?

Ні, душі вічні. Недарма на пасхальному седері ми звертаємося до свого батька, навіть померлого, з питанням: «Чим ця ніч відрізняється від інших ночей?».

Зараз з нами немає пророків. Але коли панують сумніви, страх, відчай, ми звертаємося до Гашема. Ми не тільки віримо, ми довіряємо Йому своє життя і свою душу. У хабаді є добрі традиції отримувати відповіді на болючі питання від Ребе. Хасиди пишуть йому листи, вкладають їх у збірку «Ігрот кодеш» і одержують поради та благословення.

Тримаймося! Вивчаймо Тору, заглиблюємося у «Танію» та ніколи не втрачаємо надії. У нас правильні орієнтири та шляхи.

Ірина ЛАЗАРЄВА