Шалом, євреї!

Ви, напевно, не повірите, але у вас у руках 400-тий (чотирьохсотий!) номер газети «Шабат шалом». 35 років виходить наша газета. Тридцять п’ять років. На превеликий жаль, немає вже з нами її засновника та головного редактора Михайла Каршенбаума. Немає перших авторів газети, які писали про єврейські справи тоді, коли слово «єврей» не те що писати було незручно, а й вимовляти вголос не всі собі дозволяли.

Змінювалися часи, змінювалась влада, змінювалась країна. Змінювалась адреса редакції, змінювалися автори, змінювалася з часом і сама газета. Незмінними залишалися лише кілька речей:

У газети з перших її днів був свій читач, без якого жодна газета існувати не може — бо без нього це безглуздо.

Газета завжди писала про те, чим живе Єврейська громада міста, про те, що хвилює євреїв, незалежно від місця їхнього проживання, про те, що таке взагалі бути в нашому світі євреєм.

Газету завжди підтримували Єврейська громада, більшість єврейських організацій та безліч небайдужих людей, які мають можливість допомогти і розуміють, для чого потрібна євреям єврейська газета.

У газети завжди знаходилися автори, які за дуже невеликі гроші чесно робили свою, часто досить велику, роботу.

Отже, попри все, зокрема й попри страшну війну, що триває п’ятий рік, газета «Шабат шалом» продов­жує виходити. Не будемо казати, яких зусиль це коштує редакції, і взагалі, не будемо про сумне. Чотириста номерів. Тридцять п’ять років. Тож у нас просто немає приводу не випити.

Шабат шалом! Лехаїм!

Перемоги нам усім і всього найкращого!

Редакція «Шабат шалом»