Пурим кризь віки

Пурим закінчився, але ніхто не відміняв його продовження — Шушан Пуриму. Учасники театральної студії «Бейт Баруху» підготували виставу. І розповіли історію свята віршами.

Лунали веселі пісні. Яскраві костюми приваблювали увагу глядачів, серед яких найбажанішими були учні ліцею № 144. Вони сиділи серед мешканців Будинку для людей похилого віку, зацікавлено роздивлялися костюми тих, хто виступав. І там було що розглядати. Чоловіки одягнули капелюхи кроликів зі славнозвісної казки Керрола. Жінки були у кольорових головних уборах, які нагадували величезні квіти.

Ідея вистави — зв’язок свята з сучасністю. Завжди були тирани, та їхній кінець відомий усім. В кожному поколінні є Аман, але порятунок вже не за горами. Ашем пам’ятає про свій народ, і мир обов’язково прийде.

Після вистави виступали учні ліцею. Прозвучала «Хава Нагіла» у виконанні юної флейтистки Софії Сідєкової. Крихітний Марк Бондар зіграв на піаніно свою авторську композицію. І хоча вона не мала назви, але кожен почув веселі нотки весняних крапель. Бурхливі оплески супроводжували танець третього класу. Сильний голос Кіри Бондар було чутно і за стінами «Бейт Баруху», і дівчинку слухали навіть відвідувачі медичного центру. Потім пролунали вірші про маму (захід був напередодні жіночого свята). Учні четвертого класу зізналися у любові до всіх матерів, а Ніколь Морозова звернулася із закликом ніколи не ображати матусь. Учні другого класу виконали пісню «Мамо, ніжно так тебе люблю я». Сльозі радості і щира подяка — ось що отримали діти.

Директорка «Бейт Баруху» Мальвіна Марксівна Рувінська привітала всіх зі святом і подякувала вчителям та учням ліцею: «Сьогодні діти ліцею знову розчулили до сліз мешканців та працівників будинку «Бейт Барух». Бурхливі оплески, посмішки, радісний настрій — це те, що принесли діти з собою. Велика подяка вчителям початкової школи Гаяне Аракелян, Дар’ї Барковій, Світлані Палюх, Вікторії Плінер, Олені Раскіній та завучу Галині Наконечній за організацію та прекрасний виступ дітей, які не дають літнім людям відчувати свою самотність.

Попереду нові вистави і нові виступи. Їх чекають і діти, і мешканці «Бейт Баруху». Сподіваємося знову зустрітися на Песах і разом вийти з Єгипту. До радості, до світла, до свободи.

Ірина ЛАЗАРЄВА