День народження світу

Про день народження світу йдеться у молитві на Рош га-Шана, яку щороку читають у всіх синагогах світу. Наша громада не стала винятком. До свят кожен єврей отримав подарунки від Федерації єврейських громад України та нашого незмінного спонсора — благодійної організації JRNU.

А інтернет-сайт громади надав детальну інформацію про проведення святкових днів.

Ранкова молитва першого дня почалася високим дзвінким голосом Мендела Футерфаса. Хлопця змінили хазани громади — Мойше Вебер і Мойше Нойман. Саме вони завдали урочистий тон свята. Люди заповнили всі приміщення, а звуки шофару слухали навіть у дворі синагоги. Дуже важливо, про що людина думає під час пронизливих звуків шофару. Просить вибачення? Кается? Почуває свою мізерність перед грізною силою Б-га?

Виступ реб Шмуеля Камінецького додав людям надії. Він розповів про відомого рабина Леві-Іцхака із Бердичева, який серед десятка претендентів на святкове сурмління в шофар вибрав простого єврея, який просив у Всевишнього лише те, що йому було необхідно у повсякденному житті. Тому реб Шмуель закликав кожного не тремтіти від жаху, не відчувати себе піщинкою у всесвіті, а звернутися до Батька нашого небесного з потаємними проханнями. Недарма ми співаємо молитву «Авіну Малкейну» і свято віримо, що Гашем ставиться до нас, як батько до своїх дітей.

Громада організувала величезні святкові трапези з різноманітною їжею. Звичайно, були традиційні яблука, мед, гранати, риба, морква та смачні страви, якими славиться кухня «Менори». Ніхто не був обділений увагою, ніхто не був ображений. Атмосфера любові до ближнього буквально пронизувала кожен куточок «Менори». Деякі сім’ї запросили до себе безліч гостей. Мені пощастило побувати у гостинному домі Веберів. Ми підрахували, що за свята місяцю Тішрей у них заплановано 45 трапез, на які приходить багато євреїв. Не відстає від них подружжя Сегал. Хоча тринадцятій дитинці тільки-но виповнилося три місяці, гостей знову повен дім! Щоб усі почувалися комфортно, Сегали розібрали стіну та з’єднали дві кімнати. Тепер можна за стіл посадити до п’ятдесяти євреїв. Ось які сім’ї є в нашій громаді!

У другий день свята прийшло багато нових людей. Реб Шмуель розповів відому історію про царського сина, який покинув дім та забув про свій високий статус. Та й про нього теж забули під час його відсутності. Та ось серце потягнуло хлопця до рідної домівки. Ніхто не впізнає, ніхто не пускає обірванця до батька. І тоді нещасний почав плакати й кричати, щоб батько почув його голос і впізнав нотки розпачу і каяття.

Реб Шмуель наголосив, що дуже важливо слухати шофар з думками про нове життя, сповнене віри та виконання заповідей, які даровані нам Гашемом. Молитви двох днів були досить довгими, але ніхто не відчував втоми. Ми були разом, пліч-о-пліч. Досвідчені жінки показували новачкам, що потрібно читати. І всі, хто вперше прийшов до синагоги, зрозуміли, яка величезна сила любові і підтримки є в нашій громаді. Це відчувається навіть у дрібницях.

Не перший рік ми виконуємо заповідь «Ташліх». Для цього потрібно підійти до водойми, прочитати спеціальну молитву і витрусити кишені у воду. Цього разу люди на набережній з пошаною дивилися на євреїв. Не сміялися, не фотографували, не чіплялися з коментарями. Деякі навіть поздоровляли зі святом. А продавець квітів зітхнув і сказав: «Добре цим євреям: вони завжди разом!». Може, саме в цьому наша сила.

Світ народився 5786 раз. Яким він буде, новий рік? Хотілося б миру та спокою. Хотілося б побачити Машиаха й усіх, за ким ми сумуємо. Солодкого і гарного року, дорогі євреї! Шана това уметука!

Ірина Лазарєва