Літній ретрит «Ган Леві-Іцхак» 5785

 Може, саме вони завадять відпочинку, про який мріють сім’ї посланців Любавичського Ребе та багато інших членів громади?

Ні! Ніщо не може спинити нашого рабина, директорку ретриту Лею Брез, її помічницю Лею Маєвську. І ось уже перша зміна насолоджується відпочинком. Попереду — дев’ять днів безперервного щастя.

Ранок. Тільки-но починає сходити сонце. Тиша серед вікових сосен. Тільки перші пташки несміливо випробовують свої голоси та дятел невгамовно стукає по дереву. Сплять усі, окрім робітників кухні. Ось пройшов до їдальні машгіах Натан Лазарєв. Їжа повинна відповідати всім вимогам кашруту, особливо в умовах неєврейського середовища. І кашрут буде на гідному рівні! Потім Натана змінить Мендел Яворський, який також здійснюватиме щоранкові перевірки.

Та хто ще, окрім бабусі з немовлям, не спить? Звісно ж, директорка табору Лея Брез. Лея звикла приділяти увагу дрібницям. Але, може, саме вони вкупі і зробили наш відпочинок схожим на казку? Дуже непросто утримувати в руках всі невидимі ниточки відпочинку у чудовому «Kohavi Forest Club». Лея це робить послідовно, невідступно, з незворушним спокоєм. Одного разу я чула її розмову з робітниками їдальні. Впевнена у своїх вимогах, врівноважена, наполеглива, вона добилася своєї мети. Кухарі видавали такі кулінарні шедеври, що досі смачно у роті. При цьому за всю зміну практично не було повторів, окрім улюбленої усіма піци та м’яса на грилі.

І ось потроху прокидається табір. Підтягуються до їдальні найголодніші, читають денний розклад, п’ють каву с тістечками. Через півгодини буде шумно і галасно — просинаються дітлахи. До речі, їх на відпочинку було дуже багато (слава Б-гу, релігійні сім’ї мають безліч такого щастя). У дітей щодня була своя програма, яку заздалегідь створили, а потім успішно реалізували мадріхи під керівництвом Шейни Сегаль. Діти із задоволенням молилися, мали безліч цікавих розваг, а батьки не переймалися, що комусь буде сумно.

Цього року вода в басейні для малечі підігрівалася. Тому навіть найменші члени громади (деякі тільки нещодавно народилися) отримали задоволення від купання. У великому басейні пустували підлітки: стрибали, ніжилися на надувних матрацах, займалися підводним плаванням. Річка теж приносила насолоду. Скільки пісочних замків побудували, скільки спіймали жабенят та риби, а потім відпустили на волю! Плавали на човнах, милувалися краєвидами і розмовляли про все, що було на душі. За безпекою і здоров’ям пильно слідкувала Наталя Гук.

А ввечері — цікаві уроки Хани Камінецької та Даніели Лістенгурт. Саме про них мрієш впродовж навчального року, але ніколи немає часу. А тут стільки інформації для того, щоб життя стало кращим, щоб пішла тривога з серця.

Що було цікавого на першій зміні? Все, починаючи з відкриття ретриту. Кожна сім’я створювала свій герб — і це був справжній політ фантазії. Ми займалися гончарним ремеслом, малювали картини під керівництвом невгамовної Леї Маєвської, грали на незвичних музичних інструментах, ліпили кольорові хали перед шабатом, приймали в один з днів Шева Брахот сім’ю Алона та Леї Мануйлових і благословляли молодят. Із задоволенням розбирали сіхот Ребе, діставали глибини єврейської мудрості.

У дорослих був незвичний за наповненням фарбренген, присвячений 12 тамуза і пов’язаний з рабином Катеринослава, ім’ям якого названий наш відпочинок, батьком нашого Ребе. У часи гонінь та переслідувань євреїв він явив приклад стійкості, незламності, мужності.

А де ж були діти? Вони теж насолоджувалися відпочинком від батьків у компанії з мадрихами і спортивним керівником Давидом Васьковським. Саме з ним вирували пристрасті на футбольному та волейбольному полях, біля тенісних столів та на мальовничих берегах річки, вдалині від бази відпочинку.

…І ось казка добігла кінця. Останнім потужним акордом стала заключна церемонія. З одного боку — урочиста, з іншого — по-справжньому сімейна. Всі затишно розмістилися на величезній галявині, діти смажили сосиски, робили батькам бургери, приносили смачну кукурудзу. Організатори ретриту й мадрихи створили кумедні фільми про наш відпочинок.

Кульмінація — виступ реб Шмуеля Камінецького. Основна теза: кожна людина на своєму місці. І якщо ми обрали свою дорогу і залишилися в країні, де точиться війна й вибухи лунають навіть під час відпочинку, то це не просто так. Реб Шмуель подякував кожному з нас за ту роботу, яку ми виконуємо щоденно. А ми, в свою чергу, вдячні Б-гові за кожну хвилину життя, нашій громаді — за можливість гідно жити і відпочивати навіть в умовах війни, особисто реб Шмуелю та його родині за те, що вони є в нашому житті — і в радісні, і в трагічні моменти.

…Одразу за першою зміною розпочався відпочинок другої, а потім — фінальної, третьої зміни.

— Усі три зміни нашого ретриту промайнули, як один день — яскравий, сповнений радості й незабутній, — говорить директорка ретриту Лея Брез, — ми дякуємо всім, хто працював разом із нами, хто допомагав і забезпечував наш відпочинок — благодійний проект психологічної та соціальної реабілітації у співпраці з JMC. И ми з гордістю можемо сказати, що виконали завдання Єврейської громади Дніпра та її Головного рабина р. Шмуеля Камінецького — й провели літній ретрит 2025 року на відмінно.

Ірина ЛАЗАРЄВА,

djc.com.ua

Фото djc.com.ua