Дорожня карта нашого життя

Саме так назвав Тору рабин Шмуель Камінецький. Аналізуючи тижневі розділи Тори, за якими живуть євреї протягом більш як три з половиною тисячі років, він підкреслив актуальність кожного епізоду, кожного речення, кожного слова Книги Життя.

Які проблеми хвилюють будь-яку сучасну людину? Зазвичай, новини на перших шпальтах газет, в соціальних мережах та інших джерелах інформаційного простору. Але ніякі суспільні потрясіння не йдуть в порівняння з особистим життям кожної людини. Особливо це стосується тих часів, де тільки віра в Б-га та підтримка близьких людей можуть врятувати від розпачу та безумства. Так як же будувати відносини в сім’ї? Як знайти свою половину та зберегти стосунки на довгі роки? Як виховувати дітей? І, нарешті, як вирішити найболючіше питання: хто в сім’ї головний?

Розбираючи тижневий розділ «Хаєй Сара», реб Шмуель торкнувся непростого питання про розлучення сімейних пар. Часто буває, що молодята відіграли пишне весілля, почали жити разом і зрозуміли, що закоханість і справжнє кохання – абсолютно різні речі. Реб Шмуель наводить слова з Тори про відносини нашого праотця Іцхака та його дружини Рівки: побачив, привів до шатра своєї матері і вже потім покохав. Тобто тільки в подружньому житті, постійному піклуванні один про одного, у відповідальності за свого партнера народ­жується справжнє кохання, яке не підвладне часу. Ні вікові зміни, ні хвороби, ні бідність не можуть перервати те, що зародилося у тривалих стосунках, де чоловік і жінка поважають один одного та зберігають вогник сімейних цінностей.

Реб Шмуель радить менше думати про себе та разом будувати сімейне життя. Але якщо вже стосунки нестерпні, якщо чоловік веде себе агресивно, ображає жінку словами або підіймає на неї руку, то треба негайно вимагати розірвання шлюбу. В Ізраїлі, де релігія і держава нерозривні, питання вирішується жорстко. Чоловік, який не бажає давати жінці свободу, потрапляє до в’язниці і сидить там доти, поки не підпише гет – лист про розлучення. Реб Шмуель підкреслює, що це крайні та болючі випадки. Дивлячись на Іцхака та Рівку, ми повинні зрозуміти, що турбота, повага, взаємодопомога можуть врятувати сімейне життя та зробити його щасливим.

Розділ «Толдот» підіймає низку непростих питань. Як у сім’ї праведних Іцхака та Рівки ростуть два різних сина: злодій та благодійник? Чому батько Іцхак не бачить очевидних речей? Чому він виділяє старшого сина і вірить в його високе призначення? Як може любляча праведна жінка обдурити свого сліпого чоловіка заради молодшого сина?

Іцхак хоче дати благословення Ейсаву, а Рівка обманює його і підбурює Якова отримати те, що не належить йому за правом первородства. Вона готова навіть взяти на себе прокляття, коли чоловік дізнається, що його ошукали. Реб Шмуель підводить нас до висновку, що саме інтуїція Рівки стала основою для подальшого розвитку єврейського народу. У щоденній молитві «Аміда» ми проголошуємо патріархами нашого народу Авраама, Іцхака і Якова, а не лиходія Ейсава. Саме від Якова підуть дванадцять синів – ватажків дванадцяти колін Ізраїлевих. Висновок простий: найчастіше ми повинні слухати маму, чия інтуїція може перебороти внутрішню сліпоту батька. І коли мова йде про подальше щасливе життя, продовження роду «як зірок на небі та піску на морському березі», ми маємо право обдурити, щоб зло не торжествувало.

Два розділи Тори, два коротких відео з аналізом кожного, життєві висновки, актуальні саме тут і зараз. Недарма реб Шмуель часто повторює, що Тора – це Книга Життя, дорожня карта нашої повсякденності. Так нехай наш шлях завжди буде підпорядкований її законам та правилам.

Ірина ЛАЗАРЄВА