Життя продовжується

Втім, почну з телефонного дзвінка. Він пролунав влітку 2022 року, коли здавалося, що життя у місті завмерло. Всі, хто залишилися в країні, з жахом сприймали все, що відбувалося. Такого не може бути! На вулиці двадцять перше століття! Що за печерні закони сили та нахабства?

Дзвінок розбуркав стривожену душу. Директорка «Бейт Барух» Мальвіна Марксівна Рувінська запропонувала мені роботу соціального працівника. Залюбки! Треба було відволіктися від страшної реальності. А «Бейт Барух» довоєнного часу був знайомим і рідним — часто з ученицями їздила до цього гостинного закладу.

Але реальність не збіглася зі спогадами. У «Бейт Барух» було дуже багато переселенців, які втратили все. Вони тікали з окупації без речей, часто вибиралися полями та лісами. Вони пережили такий жах, що більшість часу лежали на ліжку, відвернувшись до стіни. Що робити? Як повернути цим людям радість життя?

На допомогу прийшла Галина Леонідівна Лєйкіна — музичний керівник, яка багато років працювала в закладі. Почали збирати людей, розповідали про єврейські свята, розбирали тижневі розділи Тори і співали. Може, саме ці перші кроки дали людям поштовх для нового сприйняття дійс­ності? А потім виникла ідея створити театральну студію. Спочатку це здавалося безглуздям. Але знайшлися мешканці «Бейт Барух», які підтримали цю задумку.

І ось перший виступ. Пронизливі рядки віршів про сучасну війну, пісні, які були створені у зоні бойових дій і, звичайно, люди, що виступали. Вони подолали депресію і душевний морок. Деякі співали, заплющивши очі і стиснувши кулаки. А потім глядачі аплодували і витирали сльози.

З того пам’ятного виступу пройшло три роки. За цей час деякі актори виїхали з країни або повернулися до своїх домівок. У серпні відбувся двадцять п’ятий виступ, присвячений 15-му ава. І творчий колектив вирішив відзначити цю подію. Накрили стіл зі смаколиками, розлили вино і згадали найцінніші моменти. Були знакові вистави, спільні виступи з учнями єврейської школи та вихованками махону. Запам’ятався приїзд жінок громади та активісток Хеседу. Також вистави та виступи були до кожного єврейського свята. А їх у нас безліч!

Мальвіна Марксівна привітала творчий колектив і побажала завжди бути в тонусі, нести радість оточенню, незважаючи на хвороби, вік, тощо. Вона підкреслила: кожен виступ вселяє надію, що все буде добре. З подякою її слухали актори: відповідальна Алла Йосипівна Злобіна з Донецька, скромна Олена Генадіївна Лисенко, бадьорий Борис Якович Міневич, творча (пише вірші до багатьох вистав) Валентина Леонідівна Мірошниченко з Северодонецька, доброзичлива Тетяна Олександрівна Нізевич, автор мюзиклів та вистав по Мідрашу Юрій Мойсейович Флешман, голосиста Галина Василівна Шуліка з Северодонецька. Зазвичай до них приєднується талановита Наталія Михайлівна Гук — старша медсестра «Бейт Баруху». Сподіваюсь, що невеличкий акторський склад буде поповнюватися новими учасниками.

Життя продовжується. І в ньому багато позитивних моментів. Просто треба їх помічати і не опускати рук. Не обов’язково мати вокальні та акторські здібності. Було б тільки бажання і натхнення. Все інше прийде зі старанністю та наполегливістю. Дуже хочеться зіграти виставу до перемоги. Зіграти найближчим часом!

Ірина ЛАЗАРЄВА