Свято майбутнього звільнення

Учасники театральної студії підготували концерт з віршами та піснями на трьох мовах. Гості теж привезли святкову програму та веселий настрій. Керівник проекту «Прагнемо самостійного життя», директорка клубу «Ядід» Вікторія Григорівна Опаленко підключила ЗУМ, щоб підопічні з Дніпра, Кам’янського, Кривого Рогу та Кременчука змогли побачити виступ. Гостей привітала директорка «Бейт Баруху» Мальвіна Марксівна Рувінська та побажала миру, здоров’я, наснаги та творчих успіхів.

Спочатку всі створили вітальні листівки зі святом 15 Ава. Кожен вибрав зображення на свій смак. Листівками прикрасили імпровізовану сцену. Поки відбуваються зміни в перебудові зимового саду, концерти проводять у відремонтованій їдальні.

Вікторія Григорівна звернулася до глядачів та учасників ЗУМу, і розпочалося свято музики та віршів. Лунали пісні на ідиш, івриті й мові. У першій частині концерту глядачів радували Алла Йосипівна Злобіна, Олена Геннадіївна Лисенко, Борис Якович Міневич, Валентина Леонідівна Мірошниченко, Тетяна Олександрівна Нізевич, Юрій Мойсейович Флешман, Алла Олександрівна Харпатіна, Галина Василівна Шуліка. Відкриттям став виступ Михайла Михайловича Харпатіна. Допомагала в організації музична керівниця Галина Леонідівна Лєйкіна. Пісні та вірші глядачі зустрічали доброзичливо і часто аплодували.

У другій частині концерту виступили гості з Хеседу. Спочатку вірші про кохання прочитала Любов Крупник. Потім слухали музикально-літературну композицію у виконанні гітариста та співака Володимира Коваленка та Вікторії Опаленко. Її проникливі слова супроводжували пісні про кохання, про вибір людини, про свободу. Свої вірші про жінок прочитав Юрій Вакуленко.

Концерт тривав більше години, та ніхто не хотів залишати приміщення. Навіть мешканці на інвалідних візках та люди, які перейшли сторічний рубіж, уважно слухали. І навіть коли пролунали прощальні слова, гості почали складати реквізит, глядачі не поспішали вертатися до своїх кімнат.

По дорозі додому обговорювали концерт, радилися, як зробити виступ  більш яскравим. А ще говорили про сьогодення, про бажання жити в мирі та злагоді. І недарма ця тема прозвучала саме в цей день. Бо скінчилися дні жалоби, і свято 15 Ава наблизило наше майбутнє звільнення. А місяць Ав додав до своєї назви другу частину – Менахем-Ав. І хай він стане справжньою втіхою для наших змучених сердець, які довіряють Всевишньому і чекають Машиаха.

Ірина ЛАЗАРЄВА