Суккот у практичному виконанні: Шалом вашому куреню!

Святкування пройшло в атмосфері справжнього хасидського застілля, єдності та радості. У бесідах про Тору, традиції і заповіді, що стосуються свята. У живому спілкуванні – з піснями, майсами, чудовим вином і вишуканим меню.

У дні Суккот родина Абраменків завжди приймає гостей в курені. Це вже багаторічна традиція. І завжди прийом відбувається на найвищому рівні. Тим більше, що це пряме встановлення Тори для євреїв – під час Суккот збиратися всім разом у курені і – радіти, веселитися і танцювати.

При цьому для учасників «Тіккун Олам» кілька годин, проведених у гостинному курені родини Абраменків, були не тільки майстер-класом з єврейських традицій, а ще й дозволили поринути в атмосферу справжньої єврейської родини. Провідниками у світ ідишкайту для учасників проекту стали одразу дві відомі в Єврейській громаді Дніпра сім’ї: Давид та Хагіт Мануйлови, які, власне, і є організаторами проекту «Тіккун Олам» і несуть у Дніпрі світло Тори народам світу, а також родина Абраменків – реб Менахем-Мендел і його дружина Ірина з синами Еліе­зером і Леві-Іцхаком. Сім’я Мануйлових, до речі, також була у повному складі – із синами Алоном та Йонатаном. Взяв участь у святкуванні і знавець Тори – секретар рабинського суду, рабин Іцхак Каршенбаум. Отже, заповіді Суккоту під час святкування було дотримано за всіма канонами.

В основі єврейського способу життя є сім’я. Традиційну єврейську сім’ю відрізняють взаємна повага подружжя під час вирішення будь-яких розбіжностей, розсудливість і, звичайно, почуття гумору. І для людей, які не мали можливості ввібрати атмосферу ідишкайта з дитинства, дуже важливо побачити, як на практиці будуються відносини у міцній кошерній єврейській родині. Матрицю правильних стосунків можна ввібрати лише у сім’ї. Унікальність проекту «Тіккун Олам» полягає в тому, що його учасники мають можливість навчатися не лише розумінню Тори, а й розумінню правильних стосунків у єврейській родині – на прикладі взаємин подружжя Мануйлових.

Але основну увагу учасників святкування, зрозуміло, сконцентрували саме на традиціях свята Суккот.

‒ Євреї на сім днів переселяються у легкі курені, щоб виконати заповідь Всевишнього. І в цей час Хмари Слави, які захищали єврейський народ, що вийшов з Єгипту, в пустелі, оточують їх тимчасові житла. Свято Суккот ‒  це час найбільшого розкриття небес перед нами, коли Б-г зовсім поруч, ‒ підкреслив Давид Мануйлов.

Перед початком трапези всі, хто ще не виконав цього дня міцву «Нетилат лулав» – одну з найважливіших під час святкування Суккот ‒ проголосили благословення над «Арбаа мінім» – чотирма видами рослин. Правильно виконати заповідь учасникам допоміг реб Давид Мануйлов. Під його керівництвом вони також прочитали всі належні благословення, після чого насолодилися вишуканою суккотною трапезою.

«Старожили» проекту вже добре знайомі із традиціями свята, а новим учасникам реб Давид роз’яснив глибокий символізм міцви і значення кожного виду рослин, необхідних для виконання «Нетилат лулав».

Арава – це вид верби. Її гілки не мають ні смаку, ані запаху і символізують «приземлених» євреїв, які мало знайомі з мудрістю Тори і не особливо дбають про виконання заповідей і добрих справ.

Адаса – це мирт, рослина з дуже приємним запахом і густим листям. Вона символізує євреїв, які виконують заповіді, розповсюджують добрі справи (подібно до аромату), але мають скромні знання в Торі.

Лулав –  це гілка фінікової пальми. Рослина без запаху, але із смачними солодкими плодами. Вона символізує євреїв, які досягли успіху в пізнанні Тори, але не виконують з належною старанністю заповідей і не чинять добрих справ у достатній кількості.

Нарешті, Етрог (цитрон) –  це «плід чудового дерева». Він має обидві гарні якості –  і приємний смак, і чудовий аромат. Це євреї, які вивчають Тору, виконують заповіді і роблять добрі справи – сильні й у пізнанні мудрості, й у наданні допомоги ближнім.

З’єднавши докупи чотири види рослин під час виконання заповіді і вимовляючи на них благословення, кожен єврей ніби визнає: «Ми всі різні, але ми єдиний народ перед Всевишнім».

— Ця заповідь вчить нас, що кожен єврей, навіть якщо він мало знає та вміє, важливий і необхідний для забезпечення єдності всього єврейського народу. Якщо хоч одна людина відсутня – повної єдності вже немає. Так і з запові­дями Суккоту – якщо хоча б одного виду рослин  не вистачає – благословення не відбудеться, заповідь не буде виконана. Необхідна єдність – усі чотири рослини. Тому ніколи не варто недооцінювати свою роль, думати чи говорити: «Я недостатньо хороша людина, не дотримуюся заповідей, не приділяю достатньо часу для вивчення Тори». Насправді, в очах Всевишнього ти теж важлива і потрібна людина. Можливо, не всі твої вчинки є правильними. Але одним із Б-жественних проявів у людині є свобода волі. Тому в тебе завжди є можливість вибору і шанс виправитися. Нам є чого прагнути, на кого рівнятися, нам є куди йти! Людина ніколи не повинна впадати у відчай, – резюмував реб Давид Мануйлов.

Залишилося лише нагадати, що у єврейській традиції є кілька правил, які стосуються гостей. Потрібно знати міру – тобто вчасно піти — і треба вміти бути вдячними, як Творцю, так і людям. Для релігійної людини це необхідна якість. Учасники святкування не поскупилися на теплі слова на адресу родини Абраменків. А підбила підсумок від імені всієї мішпахи «Тіккун Олам» Хагіт Мануйлова:

‒ Дамо благословення цій сім’ї, щоб Всевишній ніколи не повертався до них зворотним боком, а завжди тільки обличчям.

Наталя Ларіонова