Об’єднуємо світ

Під такою назвою пройшов у єврейському центрі «Менора» тритижневий табір для дівчаток. Назва і теми кожного дня були обрані не випадково. Цей рік – рік Акель, — коли наші далекі предки збиралися разом у Першому та Другому Храмах. На жаль, ми не маємо такої змоги. Але ми можемо об’єднатися під гаслом любові до ближнього і відчути насолоду від такого незвичайного року.

            Кожного дня дівчата вирушали у віртуальні мандри. Вони відвідували різні країни, знайомилися з культурою та особливостями народу, який живе в них, і обов’язково обговорювали цікаві моменти єврейських традицій. Наприклад, в Індії згадали про «Ашгаха Пратит» ‒ Б-жественне провидіння, яке завжди є на шляху кожної людини. В Ісландії розгорілися палкі суперечки про холодне та гаряче виконання заповідей Тори. Франція принесла нові знання про безсмертні слова Баал Шем Това: «І поширишся ти на захід і на схід, і на північ, і на південь». Греція дала зрозуміти необхідність швидкого виконання заповідей, а в Бразилії говорили про закони кашруту. Країна, де нам зараз випала доля жити і наближати прихід Машиаха, символізувала боротьбу між «Йецер а-Ра» и «Йецер Тов», боротьбу, яка точиться всередині кожної людини.

            Новий день – нова країна, нові знання, нові враження. Зрозуміло, що це були не тільки цікаві уроки. Дівчатка побували в мотузковому парку, у розважальних центрах, на спортивних майданчиках. Вони готували японські суші, бельгійські вафлі та барбекю у родині Камінецьких, «звільнялися від єгипетського рабства, перепливаючи басейн сім’ї Пінкусів.

А ще виготовляли хали та шабатні свічки і роздавали їх напередодні суботи у торгових центрах.

            Цікаво пройшов і непростий день 17 тамуза – день жалоби та посту. Дівчата говорили про «Месірут нефеш» ‒ самовідданість і готовність пожертвувати життям за віру. Відповідальна за проведення табору Лея Лазарєва підбила підсумки:

            «Наш відпочинок – це справжня ілюстрація до року Акель. Ми не тільки об’єднали наших дів­чаток мандрівками до різних країн. Наші «стюардеси» та «туристи» (такий був поділ на команди) насправді єдині: допомагають виконувати один одному завдання, підтримують молодших на екстремальних розвагах. Це найголовніша мета табору та поточного року. Хочу відзначити наполег­ливу працю наших мад­рихів: Керен Чайникової, Зіві Смілянської, Хани Юдович та Хаї Сегаль. Цей відпочинок став можливим завдяки постійній підтримці єврейської громади нашого міста та головного рабина реб Шмуеля Камінецького. Від імені дівчаток та їхніх батьків ми дякуємо за увагу, підтримку та матеріальне забезпечення на усіх рівнях».

            Віртуальні мандрівки дівчат скінчилися. Сподіваємося, що в їхньому житті буде ще багато цікавих подорожей.

Ірина ЛАЗАРЄВА