Найголовніший урок

Дев’ятнадцять років праці в махоні «Бейс Хая Мушка» привчили мене пильно вдивлятися в обличчя учениць і помічати те, що інколи ховається за зовнішніми проявами. Наші дівчата дуже різні: на уроках, на перервах, у їдальні, на спортивному майданчику. Але найбільше вони розкриваються поза махоном.

Таким відкриттям була поїздка до «Бейт Баруху», будинку людей похилого віку. Так сталося, що ця зустріч відбулася не одразу, як планували. Дівчатка заздалегідь готувалися до поїздки, жваво цікавилися мешканцями «Бейт Баруху», розпитували про кожного, хто буде брати участь у виставі, яку вони хотіли подивитися.

І ось учениці з 6-го по 11-й клас тісною зграйкою, хвилюючись, завмерли на порозі «Бейт Баруху». Вони приготували яскраві плакати та незвичайні листівки для мешканців, привезли різнокольорові повітряні кульки. Всі чинно розташувалися поміж мешканцями. І почалася вистава «Живемо з Україною в серці». Основна її думка співпадала з сьогоденням. Настав місяць Кислев – місяць перемоги світла над темрявою, малого над великим, слабкого над сильним. Затамувавши подих, дівчата слухали вірші, композиції та пісні, у яких стверджувалося, що Б-г не залишить свій народ у біді, де б зараз не знаходився кожен єврей.

А потім довго не стихали оплески для Алли Йосипівни Злобіної із Донецька, Олени Геннадіївни Лисенко, Тетяни Олександрівни Низевич, Бориса Яковича Міневича, Юрія Моїсейовича Флешмана із Дніпра та Валентини Леонідівни Мірошниченко із Северодонецька. Учениця восьмого класу Рівка Стамблер піснею «Я – Україна» розчулила всіх глядачів. Дів­чата з насолодою співали єврейські пісні, а під нігун місяця Кислев навіть пустилися танцювати. Але найбільшим подарунком для кожного глядача стали листівки з побажанням перемоги, здоров’я та довголіття.

Свято скінчилося, і через годину діти знову поринули в учбовий процес. Але їхні обличчя часом висвітлювала яскрава посмішка спогадів про візит до стареньких людей. Вони подарували їм радість спілкування, а натомість отримали урок милосердя та любові до ближнього. Мабуть, найголовніший урок життя.

Ірина ЛАЗАРЄВА