Ханука‒5786

Перший день Хануки зайшов увечері неділі. За годину до святкування «Менора» наповнилася музикою та веселим сміхом. Дітлахи гасали між накритими столиками, куштували смачні пончики, дегустували соки нової марки, ласували солодкою ватою та кукурудзою.

Організатори приготували забави на різний смак: віртуальну реальність, футбольні й хокейні баталії, тощо.

Та ось ведучій Шломо Терешкевич піднявся на сходи до срібної менори та оголосив початок свята. І хоча людей було дуже багато (судячи з номерів святкової лотереї, більш ніж півтори тисячі), слова головного рабина Дніпра реб Шмуе­ля Камінецького прозвучали в повній тиші. Він нагадав присутнім, що колись саме під час Хануки нас хотіли позбавити єврейства. Бо що ми без Б-га і Тори?

І знову прозвучали легендарні слова Хашмонеїв: «Хто за Б-га — до мене!». Рабин підкреслив: асиміляція — найстрашніше, що може статися з нашим народом. Приємно бачити всіх євреїв, які не злякалися прийти в це свято до «Менори» та розділити разом з громадою радість запалювання першої свічки.

Право запалити першу свічку було надано меценату Йосефу-Довіду Бєляєву. Він промовив три благословення першого дня, і в «Менорі» спалахнув перший вогник. Вогник ще зовсім маленький, але саме він розпочинає тижневе свято і вселяє надію в кожне серце. Йосеф-Довід звернувся до присутніх і спершу торкнувся жахливої події, яка забрала життя багатьох євреїв Австралії напередодні свята. Нам не дано зрозуміли задуми Всевишнього, але ми своїми діями, добрими вчинками змінюємо світ і несемо світло в кожен темний куточок.

Другу ханукію запалив молодий посланець Ребе Леві Кареленштейн. Саме він із дружиною та немовлям не злякався війни і продовжив розповсюдження єврейства в нашому місті.

Коли свічки були запалені,  на сцену вийшов дует братів Таранцових з єврейськими піснями, а в коридорах «Менори» вирувала справжня радість. Люди танцювали, обіймалися, вітали одне одного зі святом. Було багато сліз — дожили до Хануки, маємо змогу бути разом, святкувати та сподіватися, що все буде добре.

Кульмінація свята — лотерея. Двора Футерфас, якій саме в цей день виповнилося сім років, крутила барабан і виймала щасливі номерки. Всі, затамувавши подих, чекали переможців. І ось вони — радісні та зніяковілі,  — отримують сертифікати та подарунки. І знову радість. І знову смачні пончики, спілкування з тими, кого не бачив впродовж  року. Живемо сьогодні і зараз. Святкуємо! Радіємо ханукальним дивам!

Другий день свята розпочався веселою метушнею біля величезної ханукії. Всім хотілося дізнатися, хто саме запалить свічки, хто буде витягувати щасливі квитки, хто отримає ханукальні призи. Та ось галас затих: на великому екрані — відео Сьомого Любавичського Ребе Менахема-Мендла Шнеєрсона. Він звернувся до кожного єврея з проханням запалити ханукальні свічки. Особлива увага — дітям, бо саме їм належить продовжити і зміцнити єврейство. Виступ   директора єврейської громади Дніпра Зеліга Бреза, як завжди, був емоційним і зворушливим. Запалити другу свічку він запросив Бориса Маркова. Попри воєнні негаразди і неодноразові влучання по бізнес-об’єктам, він залишається доброю і чуйною людиною, яка допомагає сотням євреїв міста. Борис Марков говорив українською і нагадав, що світло знаходиться всередині кожного з нас. Ще одну ханукію запалив Йосеф Нахшон, улюблений вчитель єшиви, молодий посланець Ребе. Пронизливі єврейські мелодії звучали у виконанні «Кляйзмер-бенду». Іменинниця Рівка-Єгудіт Нойман зробила щасливими тих, хто отримав призи і гроші. Добрий настрій, запальні танці, щасливі обличчя євреїв — що ще потрібно для свята?

В третій день Хануки реб Шмуель Камінецький нагадав громаді про чудеса, які супроводжували євреїв впродовж всього існування. Запалити чергову свічку рабин запросив відомого мецената Федора Ткачмана. Знову звучали благословення, голосні відповіді «Омейн!» та побажання миру для нашої виснаженої країни. Другу ханукію запалив посланник Ребе у нашому місті Моше Нойман. Благословення в його вустах перетворилося на щемливу мелодію, від якої виступили сльози радості. Справжнім подарунком став виступ колектива «Три О». Хлопці виконували відомі єврейські мелодії та вразили гідним перекладом пісень українською мовою. Діти раділи численним розвагам: повітряні кульки, ліпка, малюнки на руках та обличчі. Цього разу в лотерею вигравали відомі сім’ї громади, тому бурхливі оплески супроводжували переможців. Знову всі ласували смачними пончиками і раділи можливості бути разом.

Четвертий день свята розпочався з відео­звернення Ребе, який закликав зберігати свою ідентичність особливо в часи страшної асиміляції. Головний рабин Дніпра реб Шмуель Камінецький вийшов на сцену з величезним севівоном і розповів про значення кожної літери на гранях іграшки.

Право запалити четверту свічку на головній ханукії отримала відома людина громади — Хаїм Зайднер. Він опікується багатьма проєктами, але в своєму виступі приділив увагу вихованню дітей. Дитячі спогади про дідуся, який давав хануке-гелт, залишилися найяскравішими моментами свята. Тому він звернувся до дорослих з проханням обов’язково давати малечі ханукальні гроші. Другу ханукію запалив машгіах Натан Лазарєв. Реб Шмуель подякував його сім’ї за сумлінну працю на благо громади. Музичним подарунком для присутніх став виступ незвичного дуета — діджея та кларнетиста. І знову було багато розваг, цінні призи та смачні пончики.

В п’ятий день свята реб Шмуель Камінецький закликав громаду не звертати уваги на випади антисемітів. Євреї несуть світло, тому злочинцям некомфортно творити свої темні справи. Саме п’ята свічка Хануки нагадує,  що темрява відступає і надія на краще оселяється в кожному серці. Право запалити п’яту свічку отримав реб Натан Золотаревський. Рабин щиро подякував покровителю громади та його родині за постійну підтримкув будь-які часи. Справж­нім подарунком стали сучасні українські пісні у виконанні синів реб Натана. Дзвінкі дитячі голоси заповнили весь простір і знайшли відгук у кожному серці. Другу ханукію запалив Іцхак Мальцев. А далі симфонічний оркестр виконав популярні єврейські мелодії та щемливий ханукальний нігун. Щасливчики вигравали в лотерею грошові призи, сертифікати та айфон.

А потім всі пішли на головну площу міста, де вже палала величезна ханукія. Площа вирувала: окрім громади на свято зібралися тисячі місцевих жителів. Реб Мойше Вебер звернувся до всіх

з привітальними словами, побажав миру та злагоди й закликав до шанобливого ставлення попри релігійні та мовні розбіжності. Маленькі діти голосно прочитали 12 псукім. Всі бажаючі насолодилися гарячим чаєм, кавою та смачними пончиками. А потім знову був справжній зорепад подарунків. Усмішки, оплески, радісний піднесений настрій — так завершився п’ятий день.

Потім було запалювання свічок у родинах перед шабатом, зустріч у «Менорі» після шабату та останній день свята, який заступив у неділю ввечері. Дякуємо Всевишньому, що свято попри все відбулось і подарувало нам справжні ханукальні дива!

Ірина ЛАЗАРЄВА

Фото djc.com.ua