Будуємо Храм

Серпень. Дитсадок не працює — всі у відпустці. А що робити з малечею? Саме для них Єврейська громада Дніпра створила літній табір. Тридцять три дитини у віці з трьох до шести років щоденно приходили до «Бейт-Хани» і занурювалися у справжню казку.

Ви думаєте легко зацікавити малюків? Вожаті Фаня Гайсинська та Двора-Сіма Романовська заздалегідь придумали тему табору та до дрібниць розробили план занять і розваг. Так, саме занять, але яких! Спочатку оголосили, що впродовж всього відпочинку будуватимуть Храм, і цеглинками стануть добрі справи. Як же старалися діти зробити будівництво швидким та надійним! Допомагали найменшим, давали розраду тим, хто сумував на початку (скоро сум скінчився), молилися й уважно слухали розповіді, пов’язані з тематикою дня. Навіть віддавали свої солодощі не тільки друзям. Та найголов­ніше, що про добрі справи розказували ті, кому дійсно прийшла допомога.

А вожаті Фаня та Двора-Сіма разом з мадрихами Естер-Фрумою Сегаль та Хаєю Гайсинською розповідали про Храм. «Менора», «Шулхан» —  стіл, де лежав хліб, «Когени», «Левіти», «Місбеах» — все це стосувалося «Бейт-га-Мікдашу». А скільки корисного зробили дітлахи після цих невеличких цікавих розповідей! У кожного залишилася книжечка зі щоденним звітом, воскова свічка, зроблена своїми руками, імпровізований вогник для Менори. А в йорцайт Леві-Іцхака Шнеєрсона діти захоплено дивилися фільм про рабина нашого міста, батька голови нашого покоління.

Розваг було багато: пінна вечірка, сріблясте шоу, виступи фокусників, гра з величезними мильними кулями, поролонова битва, тощо. Директорка табору Малка Музикіна зазначила:

Діти світилися від радості, бо це був не просто табір. Це початок великої подорожі у світ добра і майбутнього Храму

День у таборі закінчився. Дивлюся на своїх онуків, які прийшли додому і впали на ліжко, як то кажуть, без задніх ніг. На них голубі (у дівчаток рожеві) футболки з логотипом табору — Храмом. А як інакше — будівники! Вони сплять зі щасливими посмішками. Що ще потрібно рідним?

Організатори табору виражають величезну подяку Єврейській громаді Дніпра та адміністрації Міжнародного гуманітарно-педагогічного інституту «Бейт-Хана» за можливість подарувати справжню казку єврейській малечі.

Ірина ЛАЗАРЄВА