На відстані простягнутої руки

Є два типи людей. Одні постійно скиглять, свої негаразди перетворюють на світові проблеми. У кожної людини вони вишукують неприємності і починають про них розпитувати. Після спілкування з такими людьми залишається гіркий присмак у роті. А є люди, які радіють кожній хвилині життя і будуть дуже делікатними, коли дізнаються про ваші негаразди. Саме такою була Рівка, жінка Іцхака. У розділі «Толдот» є два епізоди, які розкривають її характер. Двадцять років вона не має дітей. І ось настає жаданна мить. Але вагітність поселяє страх у її душу. І вона йде до Єрусалиму, щоб поставити питання праведнику Шему. Чому не чоловікові? Щоб не засмучувати рідну людину! Так вона поводиться і в епізоді благословення первістка. Жодного поганого слова про Есава, щоб не засмутити чоловіка. Вона навіть обдурить Іцхака, але збереже хороші відносини між батьком і сином. Світ недосконалій. Потрібно радіти самому і не засмучувати інших. Під час цього шабату у Нью-Йорку зібралися більше шести тисяч посланців Ребе. Ні смутку, ні розпачу, ні печалі не було у жодного з них, бо потрібно жити в радості, впливати на ситуацію та змінювати світ на краще.

Друзі реб Шмуеля з Бостону розповіли, як разом відсвяткували День Подяки та Хануку: зекономили гроші та сили. Рабин пошуткував, що могли додати також Песах і нагодувати всіх мацою. Насправді, не можна змішувати два свята. Ювілей у близької людини? Іменинник повинен відчувати себе головним у цей день. Хупа у молодят? Вся увага та любов саме до них. Після завершення будівництва Храма цар Шломо велів сім днів святкувати саме цю подію. А потім залишив всіх в Єрусалимі ще на сім днів, щоб насолодитися святом Суккот. Бо не можна отримати справжнього задоволення під час двох свят одночасно. У розділі «Ваєце» навіть злодій Лаван, який збрехав Якову і віддав заміж старшу доньку Лею, пропонує виправити ситуацію і отримати Рахель тільки через 7 днів, коли скінчаться всі весільні святкування. Кожне свято має свої особливості, і людина повинна отримати увагу і любов саме в той день, коли відбувається її особисте свято.

В нашому світі поруч існують добро та зло. Тому не може бути життя людини на сто відсотків безхмарним. Що робити, коли ми очікуємо неприємності або коли вони вже настали? Реб Шмуель наводить приклади єврейських звичаїв, які стосуються даного питання. Під час хупи ми розбиваємо склянку, з якої тільки-но пили молодята. Невже не можна зберегти таку важливу річ? Під час цієї церемонії ми не тільки згадуємо про зруйнований Храм. Ми немов знищуємо всі майбутні біди, які можуть статися з молодятами.

Напередодні Рош га-Шана сотні тисяч людей зверталися до Ребе і просили леках. Він давав їм шматок медового пирога з побажаннями солодкого року. Так і ми звертаємося до рабина, вчителя, друга, щоб весь рік нам не потрібно було нічого просити.

В розділі Тори «Вайшлах» Яків повертається додому і дуже боїться зустрічі з Есавом. Він розділяє на дві частини все, що йому належить. Попереду буде все матеріальне – худоба, гроші, прикраси. Позаду – сім’я. Яків сподівається, що у гонитві за матеріальним брат забуде образи і головне вціліє. Тому коли з нами трапляються неприємності та втрати, не треба переживати. Треба подякувати Б-гові, що взяв з нас грошима, а не тим, що ми цінуємо більш за гроші.

Ханука  – свято чудес, світла та перемоги. Тому не переймаємося й не сумуємо! Хіба можемо ми журитися, якщо кожен із нас завжди знаходиться поруч з Володарем світу? Нема чого боятися і нема чого сумувати, якщо кожен із нас перебуває від Ашема на відстані простягнутої руки.

Ірина ЛАЗАРЄВА