Всевишній не любить стукачів

Три тижневих розділи Тори, три важливих відеоурока, три мудрих висновка, як гідно жити навіть у страшні часи. Це все – популярний канал «Менора» та звернення до громади перед шабатом головного рабина Дніпра реб Шмуеля Камінецького.

            Аналізуючи розділ «Беаалотха», реб Шмуель спинився на питаннях конфіденційності. Коли лікарі та адвокати приймають присягу, вони зобов’язуються нічого не розповідати про своїх пацієнтів та клієнтів. Це закрита інформація.

            У єврейському суді рішення приймала не одна людина, а три. І вирок виносився більшістю голосів. При цьому не було відомо, хто голосував проти. Є невідкрита інформація – і нам не потрібно її знати. Після виходу з Єгипту два пророки – Ельдад і Мейдад – розповіли людям, що вони будуть блукати сорок років пустелею і у землю, даровану Б-гом, їх введе не Моше, а інший лідер. Вони казали правду, але ця інформація була передчасною. Якщо інформація нам не відкрита, ми живемо краще. Колись перехожий спитав у хлопчика, який ніс каструлю, що в ній. Хлопчик здивовано підняв брови і промовив: «Мама накрила каструлю кришкою. Якби вона хотіла, щоб ви дізналися про її зміст, то не накривала б її». Не треба ходити до гадалок та ясновидців, не треба лізти у чужі сімейні справи, розказуючи про зраду та руйнуючи стосунки. Це гріх. Всевишній не любить стукачів. Нам залишається володіти тільки тією інформацією, що нам доступна.

            Кожній людині потрібен психологічний простір. Людина повинна знати про свої недоліки і навчитися жити з ними. Не соромитися, а приймати себе таким, який ти є. Якщо людина цього не робить, то їй важко сприймати своє оточення. Ця сучасна теорія дуже популярна. Але вона має своє коріння у тижневому розділі Тори «Корах». Цей шанований керівник захотів стати єдиним лідером. При цьому він зовсім не давав місця іншим людям. Тому так сумно закінчилася історія його родини. Всевишній поважає євреїв, він дає їм можливість бути собою, при цьому враховуючи інтереси оточення. Реб Шмуель разповів історію про єврейську громаду Сан Паоло у Бразилії. В один із навчальних років було прийняте рішення об’єднати усі єврейські школи, щоб заощадити бюджет. Директор хабадської школи звернувся до Менахема-Мендла Шнеєрсона, щоб підтвердити це рішення. Наш Ребе був категорично проти, навіть якщо б у школі залишилася хоч одна дитина. Він розумів, що при виникненні конфлікту, не буде вибору інших єврейських шкіл, і дитина втратить можливість бути у єврейському середовищі. Це і є ознаки справжнього лідера. Інколи він приймає непопулярні рішення, але вони йдуть на користь іншим. Тому кожен з нас повинен прийняти свої недоліки та при цьому розуміти, що немає досконалих людей. І тому ми повинні судити людину тільки за її заслуги.

            Інколи людина опиняється у скрутному становищі і звертається по допомогу. Часто їй дають гроші та їжу. Проходить час, людина знову хоче їсти, і наша відмова вже дратує її. Як правильно діяти? Чи можуть наші слова співчуття та мудрі поради бути важливими у таких ситуаціях? Про це тижневий розділ «Хукат», де розповідається про смерть Мірьям та Аарона. Коли померла Мірьям, то щезла криниця з водою, коли помер Аарон, – зник­ли хмарини слави, які захищали євреїв, а коли пішов із життя Моше, – перестав з’являтися ман – єдина їжа у пустелі. За Мірьям не плакали люди, за Моше плакали деякі євреї, а от смерть Аарона оплакували всі євреї впродовж тридцяти днів. Чому саме так? Пояснює реб Шмуель: Аарон, хоча і був первосвящеником, завжди кидав свою роботу, щоб примирити людей – подружні пари, партнерів по бізнесу, тощо. Він інвестував свій час та енергію, щоб досягти миру та гармонії між усіма єврея­ми. Недарма у трактаті «Авот» про нього сказано: «Вчись у Аарона, цінуй мир і прагни до нього, люби людей і наближай їх до Тори». Без миру та гармонії немає повноцінного життя. Про це добре знав Любавичський Ребе Менахем-Мендл Шнеєрсон. Інколи люди від хвилювання забували, про що їм казав Ребе, але все життя пам’ятали його посмішку, його щиру турботу про кожного. Ніхто не залишиться голодним, а от атмосфера любові та підтримки буде супровод­жувати нас все життя. Тому потрібно робити все для досягнення миру між людьми.

            Отож, користуємося тільки відкритою інформацією, приймаємо себе та інших з усіма недоліками, витрачаємо сили на примирення свого оточення.

Ірина ЛАЗАРЄВА