Право вибору

Традиційні моменти нашого життя дають впевненість у майбутньому. Тому кожного тижня громада очікує на відеозвернення головного рабина Дніп­ра реб Шмуеля Камінецього, на його короткий, але глибокий аналіз розділів Тори.

В будь-якій громаді, в будь-якому місті, в будь-якій країні — всюди існують люди, які навіть у найяскравіші моменти життя можуть зіпсувати настрій. Як не дати їм захопити нашу особистість? Як їх перемогти? Не виправдовуйтеся, не сперечайтеся, не доводьте свою правоту, бо саме ваша увага потрібна їм для подальшої енергії та злих намірів. В тижневому розділі «Бешалах» зустрічаються подібні персонажі — Датан і Авірам. Саме вони настільки ненавидять Моше, що готові ризикувати його життям, коли розповідають фараону про вбивство єгиптянина. Через них Моше вимушений втекти з Єгипту. Саме вони скажуть, що Моше та його брат Аарон дали фараону меч для знищення народу. В пустелі вони ставлять під сумнів повідомлення, що не можна залишати на ранок зібраний ман: «Але не послухалися вони Моше. І залишили люди частину від зібраного ними до ранку, і там завелися черв’яки, і воно стало смердючим. І Моше розгнівався на них». Навіщо Всевишній посилає подібних людей у наше життя? Відповідь проста: Йому потрібен вибір людини між добром і злом, світлом і темрявою. Це питання нашої віри, це наше право бути на тому чи іншому боці, обирати той чи інший шлях. І якщо ми на стороні добра, то подібному злу буде справедливий кінець ще до прихода Машиаха.

Аналізуючи тижневий розділ «Ітро», реб Шмуель торкнувся проблеми вибору. Всевишній не просто подарував Тору нашому народові. Він ліберально спитав, чи потрібен нам такий подарунок: «І прийшов Моше і покликав старійшин народу, і виклав їм всі ці слова, які Г-сподь наказав йому. І відповів весь народ разом, і відповіли: Все, що говорив Г-сподь, виконаємо. І передав Моше слова народу Г-споду». Тобто, у нас був вибір приймати чи ні такий безцінний дар. При цьому Всевишній спочатку звернувся до жінок, бо саме вони повинні першими затвердити те чи інше рішення: «Так скажи дому Яакова (жінкам) і говори синам Ізраїля (чоловікам)». У людини повинен бути вибір. Наш праотець Іцхак питає Рівку, чи згодна вона бути його жінкою. Маленькі діти, які автоматично прийняли гіюр зі своїми батьками, обов’язково будуть викликані до бейт діну — єврейського суду. І уже дорослими приймуть рішення, яке за них колись прийняли батьки. Проб­лема вибору актуальна у всі часи. Чому рух ХаБаД став таким популярним у всьому світі? Ребе пропонував своїм посланцям спочатку дати кожному єврею все, що йому потрібно, — духовне, матеріальне, радість, допомогу. А вже потім людина вирішить, чи потрібно їй підтримувати громаду. В нашій синагозі, на відміну від інших, немає «іменних місць». Кожен може прийти навіть у найсвятіший день Йом Кіпур і сісти в першому ряду. Ребе закликав не тиснути на євреїв. Нехай єврейство буде за вибором, свідомо, без примусових порад та дій. Саме так людина зможе повернутися до свого коріння і з задоволенням виконувати заповіді та йти шляхами Тори.

Бути терплячим у стосунках з людьми та не засуджувати їх — це справжнє мистецтво, до якого повинен прагнути кожен. Реб Шмуель розповів про молодика, який переходив дорогу на червоне світло. Почувши поліцейський свисток, він кинувся бігти, чим ще посилив свою провину. На суді його звинуватили в спротиві поліції. Але суддя не захотіла псувати життя хлопцю і скасувала вирок. Пізніше, він став відомим журналістом і ніколи не забував милосердну жінку. Ми не повинні одразу навішувати ярлик на людину. Можливо, вона потерпає від фінансових проблем, її тривожать реалії життя чи глибоко засіла дитяча травма. Не ображаймо її та не ображаймося самі, не поспішаймо викидати людину зі свого життя — судити легко, важко зрозуміти. Розділ «Ітро», де єврейський народ отримав Тору, закінчується особливим законом, який стосується тільки першосвященника: «І не сходи сходами на жертовник Мій, щоб не відкрилася твоя оголеність на ньому». Тобто, до святого місця вели не сходи, а щось схоже на пандус. І розділ «Мішпатім» відкривається реченням: «І ось закони, які ти поясниш їм». Одразу після отримання Тори йдуть закони між людьми. І знову повертаємося до сходів — ними йдемо різко, а по пандусу — спокійно, без грубих рухів. Як першосвященник підіймався повільно, так і суддя не швидко, терпляче повинен розглядати будь-яку справу, щоб не зламати життя людини. І кожен з нас у різних ситуаціях може дивитися глибше, щоб не завадити своєму оточенню.

Ми не маємо права говорити погано про будь-яку людину. Навіть якщо історія, пов’язана з нею, правдива, ми можемо трішечки прикрасити або навіть змінити її. Цьому нас вчить Тора. Події в ній часто йдуть не в хронологічному порядку. Наприклад, в розділі «Ноах» ми дізнаємося про смерть Тераха, батька нашого праотця Авраама. А наступний розділ розповідає, що Авраам йде з рідного дому, заповненого ідолами. Але Терах помер через 60 років після того, як Авраам пішов з дому. Навіщо така плутанина? Тора змінює порядок подій, щоб наш праотець не виглядав безсердечним, покинувши старого батька. У тижневому розділі «Трума» євреям наказано будувати Мішкан — переносний Храм. Відомо, що він став спокутою за гріх золотого тільця. Але саме про цей гріх єврейського народу буде розказано у більш пізньому розділі. Чому так? Щоб не нагадувати про страшну провину народу, щоб трішечки нівелювати цю подію, Гашем наказує: «Зроби все згідно з тим чином намету і тими образами предметів у ньому, які Я показую тобі, також усі нехай роблять на краще». Тобто, щоб не образити людину, щоб не нанести дитині душевну травму, ми можемо змінити хронологію подій, причепурити будь-яку історію. Для Любавичського Ребе було важливим, щоб кожен єврей з 13-ти років щоденно одягав тфілін. Навіть під час марафону його посланці пропонували бігунам виконати цю важливу заповідь. І люди зупинялися на хвилину, щоб вдягти тфілін і промовити уривок з молитви «Шма». Багато критики і дискусій було з цього приводу: де духовна підготовка, де омивання рук, тощо. Але щоб наблизитися до Б-га (а саме в цьому і є основна місія тфіліну), можна порушити порядок дій.

У кожного з нас є право вибору. В усьому. Важливо залишатися на стороні світла й добра.

Ірина ЛАЗАРЄВА