Нові поради в повсякденності

Сімхат Тора символізує початок нового циклу читання Тори – з першого розділу «Берейшит». Це свято, як і Пурім, виникло в діаспорі. Саме в галуті євреї закінчували читати Тору впродовж року, на відміну від Ізраїлю,  де її читали три з половиною роки. Євреї галуту прагнули довести, що і у вигнанні вони залишилися євреями. В Сімхат Тора танцюють з закритими сувоями, бо радість відчувають і мудреці, і прості люди. Той,  хто веселиться в цей день,  може від Всевишнього чекати більше, ніж  йому належить. Після свята архангел Міхаель, наш захисник і адвокат, показує Б-гу розірване під час танців взуття і просить дарувати євреям великі чудеса. В минулому році до нашої синагоги зайшов єврей-переселенець з маленького містечка, де не було громади. Він був дуже здивований: народ Книги танцює з головною Книгою. Йому пояснили, що це величезна радість, яка ламає всі перешкоди. Новачок взяв у руки сувій Тори і теж   приєднався до прихожан. Рік для нього видався дуже успішним. Ми теж танцювали і веселилися попри все. Тому впевнені: Машиах поруч, чудеса на підході.

Тижневий розділ «Ноах» актуальний як ніколи. Чотири тисячі років тому Б-г повелів Ноаху разом із сім’єю увійти

в ковчег, щоб врятуватися від всесвітнього потопу, який знищив усе живе на землі. З кожним поколінням трапляється подіб­на історія: налагоджене комфортне життя в єдину мить перетворюється на руїни. Як жити далі? Де шукати шляхи для порятунку? Слово «ковчег» в івриті має ще одне значення. Це «слово». Слово, яке може врятувати від фізичного та душевного недугу. Бааль-Шем-Тов наголошував, що слова Тори у наших думках та почуттях і є тим ковчегом, який захистить від негараздів, що вирують навколо. Ввійди в слова молитви, в слова Тори та заповідей і вийди з новими думками та новими силами. І тоді не буде страху навіть після сучасного «потопу», а буде енергія та натхнення відновити світ.

Яка, на думку реб Шмуеля, найбільша проб­лема євреїв? Аналізуючи розділ «Лех Леха», рабин торкнувся болісного питання сьогодення. У світі є єдина країна, яка належить євреям. Це Ізраїль. У Торі чітко сказано, що цю землю Всевишній дарував нашому народу. Чому ж   знову і знову виникають питання про те,  що ця земля належить комусь іншому? Серед євреїв є люди, які впевнені: ці території слід віддати арабам,  які на них претендують. Якби ці люди читали Тору і були єдині зі своїм народом, то у них не виникло б подібної думки. Якщо послаблюється зв’язок між євреєм та Ізраїлем, ми втрачаємо браху, бо Тора, єврейський народ та Земля Ізраїлю – це єдине. У нас має бути тверда позиція з цього питання, і тоді інші народи визнають нашу правду, а для нас будуть безлімітні благословення та чудеса.

Є люди, які впродовж свого життя полюб­ляють давати поради своєму оточенню. Інші впевнені, що кожен може самостійно вирішувати свої проблеми. Бувають поради маленькі, а інші стосуються життя та майбутнього людини. В трактаті «Авот» сказано: «Чим більше займаються Торою, тим більше сенсу життя. Чим більше отримують порад, тим більше розуміють». Це означає, що людина повинна слухати поради. Але в Торі сказано: «Не клади перешкоду перед сліпим, не давай погану пораду». Мова не про сліпого фізично, а про людину, яка не розуміє життєву ситуацію, а ми їй даємо невірну пораду. Один з тяжких гріхів – давати дурну пораду. Кожен з нас знає себе ліпше, ніж ті, хто нас оточує. Тому ми можемо приймати поради, але рішення за нами, відповідальність – теж. Ребе радив людям в медицині прислухатися до поради двох лікарів, в бізнесі – до думки двох знаючих людей. А в житті Ребе радив знайти собі рабина та друга. Вони підтримають людину у прийнятті важливих рішень. У розділі «Вайєра» Всевишній явився Аврааму саме серед мамреїв (поруч з Хевроном). Чому саме там? Тому що мамреї підтримали Авраама, коли Б-г наказав йому зробити обрізання. Хай у кожного з нас буде мудрий рабин, розумний вчитель, душевний друг, від яких ми будемо мати корисні поради.

Чотири тижні, чотири поради і життя грає новими барвами. Молимося, працюємо, чекаємо Машиаха.

Ірина ЛАЗАРЄВА