Найціліше розбите серце

Яким був минулий місяць? Надія змінювалася відчаєм, здавалося, що добро не може перемогти у світі зла та безладу. Звернення до громади головного рабина Дніпра реб Шмуеля Камінецького надавали сил і вселяли надію. А розбите серце, як не дивно, наближало до Б-га. Мабуть тому, що живе і смиренне.

Дуже важливо, що бачать наші очі. Голова нашого покоління Менахем-Мендл Шнеєрсон звертався до батьків з проханням давати дітям іграшки та картинки з кошерними тваринами. Бо саме те, що ми бачимо, або підіймає нашу душу до небес, або приземлює її. Реб Шмуель розповів про давній цвинтар на Масличній горі, якому більш ніж три тисячі років. Це кладовище з видом на Храмову гору, і коли прийде Машиах, першими воскреснуть ті, хто там похований. Багатий єврей із Нью-Йорка, Бронштейн, який в кінці життя наблизився до єврейства, забажав, щоб його поховали саме на цьому кладовищі. Він пояснив своєму рабину, що його діти, які не дотримуються ніяких традицій, все ж таки будуть приїздити на могилу батька в річницю його смерті. І Бронштейн сподівається, що коли перед їхніми очима буде Храмова гора, то є надія, що вони повернуться до єврейства. В розділах «Матот-Масей» Всевишній звертається до Моше і наказує йому піднятися на гору Нево. Саме з неї видно землю, у яку Моше мріє війти, але не зможе цього зробити. Очі Моше побачать бажану землю і тоді навіть душа доторкнеться до неї. Краще один раз побачити, ніж сто раз почути. Рабин побажав, щоб наші очі бачили тільки святе і прекрасне.

Хто не мріє про свій власний будинок? Скільки сил та грошей витрачають люди, щоб створити будинки-палаци. Та чи є сенс їх створювати, якщо не можеш запросити гостей — раптом щось пошкодять у будинку твоєї мрії? Спитай себе, чи може твоя дитина привести в цей дім своїх друзів? І можеш сміливо дати відповідь: твій будинок для показухи чи для людей. Реб Шмуель наголосив, що наші вороги хотіли знищити народ, але залишити красу, яку створили євреї. Так було з Тітусом і Гітлером. Перший хотів залишити Храм, але без євреїв, другий — Краківське гетто як музей знищеного народу. В розділі «Дварім» Моше згадує гріх розвідників, які саме Дев’ятого Ава промовили погані слова про Ізраїль. Цей день — найтрагічніший в єврейській історії, бо були зруйновані обидва Храми. Але реб Шмуель підкреслив: ми живі, ми продовжує­мо жити по Торі і мріємо побачити Третій Храм. Тому важливі не будівлі, а люди. І коли ти створюєш дім своєї мрії, пам’ятай: будинок має бути простий, зручний, гостинний — для сім’ї, для друзів, для людей.

Коли наші молитви найефективніші? Коли вони найшвидше доходять до Б-га? Про це розповів реб Шмуель, аналізуючи розділ «Ваетханан». Є три види молитов: у думках, вголос та письмова. Коли жінка поринає у мікву, то не може говорити, а складає молитви у думках. Коли люди приходять до Котелю, то пишуть записки і вкладають їх у Стіну Плачу.

В тижневому розділі звучить перша частина «Шма» — основної молитви єврейського народу: «Слухай, Ізраїлю, Г-сподь Б-г наш, Г-сподь Один». Тобто людина повинна промовляти кожне слово молитви, щоб чути себе. Саме так робив Моше, звертаючись до Всевишнього з проханням зайти до землі обітованої. Так яка молитва скоріше дійде до Б-га? Рабин пропонує писати свої прохання і бажання, як це роблять біля Стіни Плачу або на могилах великих праведників. Ці записки не читають (хоча був неприємний випадок, коли навіть опублікували прохання президента Барака Обами, яке він залишив біля Котелю). Через деякий час ці записки порвуть, бо молитви вже дійшли до небес. А що робити, коли ти не на могилі праведників і не біля Стіни Плачу? Тоді промовляй кожне слово, а головне — вір, що Творець тебе чує і виконає саме те, що тобі потрібно.

Людина по-різному сприймає біль. Медик сказав, що все буде добре, або запропонував лікування хвороби, — людина приймає рішення терпіти, щоб стати здоровою. Якщо невідома причина болю, то людину мучать страждання. В тижневому розділі «Екев» є такі рядки: «І пізнаєш у серці твоєму, як батько жорстко наставляє свого сина, так і Г-сподь, Б-г наставляє тебе». Інколи батько повинен зробити боляче дитині (наприклад відвести до лікаря зашити рану), щоб потім все було добре. Ми не повинні пред’являти претензії Б-гові, бо від Нього йде тільки добро. Якось П’ятий Любавичський Ребе у Відні побачив величезне колесо огляду. Він одразу зробив висновок: наше життя — це таке ж колесо. Тому ми не радіємо, коли зверху, але й не сумуємо, коли знизу — все міняється. Коли Моше побачив золотого тільця, зробленого євреями, він розбив перші Скрижалі Заповіту. Євреї поклали друзки у Ковчег

і виносили його, коли хотіли перемогти ворогів. І перемагали. Чому? Як сказав Ребе з Коцька: немає нічого цілішого, ніж розбите серце. Євреї розкаялися, змінилася їхня внутрішня сутність. Не наша гординя, а смиренність, глибокий зв’язок з Б-гом допоможуть подолати перешкоди.

Ніколи не впадаємо у відчай, бо скоро настануть світлі і радісні часи.

Ірина ЛАЗАРЄВА