Лікуємо душу

Тижневі розділи Тори дають кожному єврею важливі уроки. Знайомство з Книгою Життя допомагає вирішити наші проблеми і покращити стосунки з оточенням. Тому з таким нетерпінням чекаємо ми відеозвернень головного рабина Дніпра реб Шмуеля Камінецького до нашої громади.

            У житті кожної людини присутні спокуси та випробування. В нашій мові це два різних поняття, а ось на івриті вони визначені одним словом. Як таке може бути? Давайте розберемося. Щоранку ми починаємо з молитви, де молимо Всевишнього, щоб Він позбавив нас спокуси та ганьби. Але саме спокуса найчастіше призводить до серйозних випробувань у нашому житті. Хвороба, відсутність роботи та грошей, зрада, образа – всі ці негаразди залишають вагомий слід на серці та в душі. Як людина може витримати те,  що їй посилає Г-сподь? На івриті «випробовування» та «спокуса» мають єдиний корінь зі словами «підйом», «гора» та навіть «диво». І саме про це йдеться у тижневому розділі «Тецаве». Всевишній звертається до Моше з наказом, щоб сини Ізраїлеві принесли чисте оливкове масло для горіння Храмової менори. Але щоб отримати таке масло,  потрібно гарненько надавити і навіть розчавити оливку. Наше життя не буває без випробувань. Спробуйте у кожному випробуванні знайти підказки від Б-га. Захворів, почав займатися своїм здоров’ям – і подовжив життя. Пережив зраду, побачив свої помилки і помилки близьких – і зрозумів,  як необхідні тобі ці люди. Втратив роботу – знайшов нові можливості для реалізації своїх нерозкритих здібностей. Випробування необхідні. Потрібно правильно реагувати на них. Вистояли, не зламалися – і тоді можемо освітити все навколо, як це робили в Храмі за допомогою масла, вичавленого з оливок.

            Як можна оцінити матеріальний стан людини? Чи слід розповідати про це іншим людям, хвалитися своїм багатством? І що в результаті все ж таки має людина? На ці питання колись відповів шановний Моше Монтефіорі. Англійська королева забажала знати його матеріальний стан, і Моше назвав певний відсоток від свого багатства. Він пояснив, що людина має стільки, скільки вона віддала іншим людям або пожертвувала на благодійність. В розділі «Кі Тиса» Всевишній заповідав порахувати євреїв. Кожен повинен принести півшекеля, і тоді цей рахунок буде вірним. Не прийнято рахувати євреїв прямо по головам. Бо людина – це те, що вона віддала іншим. Ми не хвалимося своїм багатством, бо це не належить нам. Всевишній дав людині матеріальні блага для виконання добрих справ. І ми дійсно маємо тільки те, що віддаємо іншим людям. Тоді Всевишній благословить все, що є в «наших житницях». Заборонено хизуватися тим,  що в тебе є. Це може призвести до дурного ока, до заздрощів, навіть до злочину. Коли наш праотець Яків благословляє синів, то каже, щоб вони жили, як риба у воді. Рибі завжди комфортно, вона насолоджується своїм середовищем, її очі завжди відкриті і все бачать, а головне – її життя приховано від інших. Людина повинна жити мирно, спокійно, скромно, віддавати більше і пам’ятати: тобі належить те, що ти пожертвував на благодійність.

            Інколи життя буває нелегким, проблеми ростуть, ми нервуємо і не тримаємо себе в руках. Виникають сварки та розлад. В сім’ї свідками скандалу стають діти, що призводить до душевних травм. Батьки вже помирилися, але цього примирення ніхто не побачив. Так буває не тільки в сім’ї. Розділ Тори «Ваякель» дає практичну пораду, як вийти зі сварки без майбутніх душевних травм. Коли євреї створювали золоте теля, був страшенний шум. Ці крики навіть почув Моше, спускаючись зі Скрижалями Заповіту. Щоб спокутувати свою провину, євреї повинні були принести золото та коштовності, необхідні для будівництва Мішкану. Коштовності зібрані, і Моше гучно скликає весь народ. Гучно грішили – тепер гучно треба оголосити, що гріх виправлено, що Всевишній пробачив свій народ. Звичайно, що кожен з нас може роздратуватися. І коли кипить все в середині, неможливо утриматися від сварки. А якщо це відбулося, потрібно мати в собі сміливіcть вибачитися в присутності тих,  хто був свідком скандалу.

            Є дуже делікатна тема в суспільстві – прозорість бюджету. Як не ображатися та бути чесними при виконанні вимог суспільства на цю тему? Розділ «Пкудей» прямо вказує на розв’язання проблеми. При будівництві Мішкану євреї стали вимагати від Моше звіту за зібрані кошти. Деякі навіть звинуватили його у розкраданні, мотивуючи тим, що шия і ноги лідера стали товстими, а це значить, що за рахунок громади він їсть більше. І це звинувачення було пред’явлено чесній і скромній людині. Але в Торі сказано, що людина повинна бути чистою та чесною не тільки перед Б-гом, але й перед людьми. Тому Моше дає повний звіт по кожному зібраному шекелю. Це урок і для нас: недостатньо, щоб Б-г знав про твою чесність. Люди бувають підозрілі та заздрісні. Не треба ображатися. Спокійно звітуйте про свої справи. А тим, хто полюбляє звинуватити інших, рабин Камінецький порадив більше звертати увагу на хороші моменти життя.

            Чотири розділи, чотири важливі уроки. Якщо ми засвоїмо їх, життя стане кращим.

Ірина ЛАЗАРЄВА