Дослухаймося до мудрих порад

Як створити справжню гармонію у своїй сім’ї та завжди отримувати благословення Небес? Реб Шмуель відповідає на це питання, аналізуючи розділ «Корах». Корах підіймає повстання проти Моше і Аарона. У нього свої корисливі мотиви, але він — впливова людина, й багато євреїв приєднуються до бунту. Всі бунтівники будуть покарані: земля відкриється та поглине їх. Серед них не буде тільки Она, сина Пелеса. Мудра жінка вирішила врятувати коханого чоловіка від загибелі: спочатку вмовляла, а потім напоїла, і він вчасно не приєднався до повстанців. А потім прийшла до Моше й благала пробачити чоловіка за нерозумні думки та наміри. Реб Шмуель підкреслив, що жінки сильніші за чоловіків. Саме вони створюють атмосферу святості, формують загальні думки громади й відновлюють баланс суспільства. Дослухайтеся до жінки, і завжди буде мир у серці, в душі, в сім’ї.

Світ не стоїть на одному місці. Виникають нові технології, нові поняття. Людство спостерігає за цим процесом і змінюється разом зі світом. А що у євреїв? Ті самі молитви — ранкова, денна та вечірня, щотижневий шабат, розділи Тори, які читають з року в рік, свята, закони яких знають із дитинства. Чи не заважає це жити? Може, людина занудьгує від нескінченного повтору одного й того ж? Реб Шмуель запевнив, що єврей повинен жити в радості, сприймати неприємності як сходинку до нових вершин, шукати в повсякденності моменти новизни й насолод­жуватися кожною хвилиною життя.

Аналізуючи розділ «Хукат», реб Шмуель нагадав трагічну історію, пов’язану з Моше Рабейну. Лідер не зможе увійти до землі Ізраїлю, бо така воля Всевишнього. І хоча це було заповітним бажанням Моше, до останьої хвилини його лице було світлим і радісним. Тора бездон­на, кожен розділ висвітлює перед людиною те, що їй потрібно саме зараз, в цей день і в цей час. Кожен з нас може додати нові фарби у буденні молитви, у виконання заповідей, у проведення шабату. Нові гості, нові оповідання, питання й відповіді — і свято грає новими враженнями. Так зробімо життя прекрасним, без нудьги, щоб кожен повтор ніс у собі нове й позитивне саме зараз, в наші дні, в наш час!

Тема болісна й завжди актуальна — «айн ора» — дурне око. Щось погане трапляється у житті — і ми починаємо шукати причини. Найчастіше кажемо, що нас зурочили, накликали біду. Люди шукають засоби захисту, інколи купляють червону нитку біля Стіни Плачу або біля могили нашої праматері Рахелі. Чи може вона захистити від дурного ока? І чи існує взагалі дурне око? Реб Шмуель доводить, що дурне око — це не містика, а людська заздрість, яка може наробити багато лиха. Але червона нитка не врятує від біди. Де ж захист? Реб Шмуель наводить приклади із Тори про те, як євреї отримували перші Скрижалі: велике скупчення людей, шум, галас. І скоро вони будуть розбиті. Тоді Б-г каже Моше, що благословення любить тишу, воно приховане від людських очей. Якщо людина не боїться дурного ока, то воно до нього не приклеїться. Бо все йде від Всевишнього.

В розділі «Балак» страшенний антисеміт часів Моше призвав до себе чаклуна Білама, щоб проклясти єврейський народ. В результаті той благословив нас так, що його слова ми щоранку читаємо у молитві «Шахаріт». Бо так захотів Всевишній, і ніяке зло до нас не пристало. А щоб захиститися від дурного ока в наш час, треба повністю довіряти Всевишньому, жити скромно, без особливого галасу, й дивитися на інших без заздрощів, тільки з радістю за їхні успіхи.

Людина не може прожити без емоцій. Реб Шмуель зупинився на миттєвому прояві людських почуттів — сльозах. Батько веде доньку під хупу і плаче від радості — вона знайшла свою другу половину. Людина втратила близького і плаче — сльози горя і розпачу, що не вберег­ла. Хтось звинувачує себе в проблемах дітей і плаче сльозами вини і безнадії. Причин для плачу багато, але рабин наголосив, що немає причин звинувачувати себе в багатьох життєвих ситуаціях. Щось не складається у наших дітей? Це не означає, що ми були поганими батьками. Батьки завжди прагнуть дати дітям найкраще, і немає нічиєї провини в тому, що обставини складаються не завжди так, як би нам хотілося. Немає нашої провини і в смерті близьких. Тому наше горе і сльози не повинні тривати більше року. Душа близької людини не може знайти спокій під час наших земних страждань. А які приклади є в Торі? Чи плачуть люди на її сторінках? Так! Розглядаючи тижневий розділ «Пінхас», реб Шмуель розповів про трагічну ситуа­цію, коли Зімрі відкрито приводить до єврейського стану жінку ворожого народу і звинувачує Моше в тому, що й він колись одружився з неєврейкою. Моше і весь народ плачуть від безсилля, тому що Зімрі не потрібні ні аргументи, ні виправдання.

Але є в Торі і сльози радості: наш праотець Яків нарешті одружився з коханою Рахеллю, Йосеф і брати впізнали один одного і плачуть після довгої розлуки. Реб Шмуель робить висновок: якщо близька людина плаче не від радості — біжіть їй на допомогу і будьте поруч: розрадьте, розвеселіть, втішайте. І нехай сльози будуть тільки від радісних подій.

Дослуховуємося до мудрих порад, живемо в радості виконуємо все, що заповідав нам Всевишній.

Ірина ЛАЗАРЄВА