Історія про те, як Баал-Шем-Тов конекраду допоміг

Тим більше що самі Давид та Хагіт є живим втіленням ідишкайта. Але все одно кожна нова зустріч і новий урок у «Тіккун Оламі» – не тільки спілкування в приємному колі і чергова порція корисної інформації, а завжди – безліч нових вражень, емоцій і життєвої мудрості. Не став винятком і минулий місяць. Однак один з недавніх уроків все ж таки заслуговує на окрему згадку. Він пройшов наступного дня після 18 елула. До того ж цьогоріч ця дата збіглася з шабатом. Отже, ще до початку уроку-зустрічі було зрозуміло, що не обійдеться без згадки про Баал-Шем-Това. А це гарантія того, що буде цікаво і повчально.

Загалом, як відомо, 18 елула в єврейському календарі – подвійно знаменна дата. Особливо для хасидів. У цей день народилися Баал-Шем-Тов – засновник хасидизму, та Алтер Ребе – засновник Хабада. Крім того, за переказами, саме 18 елула Баал-Шем-Тов почав поширювати своє вчення. Ну, а на додачу до всього, з цього дня розпочинається особливий етап підготовки до свята Рош а-Шана – відлік 12 днів до настання нового року за єврейським календарем, протягом яких важливо осмислити своє життя у році, що минає.

Водночас, Баал-Шем-Тов – не просто легендарна особистість. Він мав багатьох учнів, і взагалі любив «ходити в народ». Завдяки цьому про життя Бешта, як ще називають Баал-Шем-Това, збереглося безліч повчальних історій та оповідань. Частина написана професійними єврейськими письменниками. Наприклад, Шмуель-Йосеф Агнон, відомий єврейський письменник, який виріс на Галичині, свій перший варіант книги, яка так і називається «Оповідання про Баал-Шем-Това», написав понад 100 років тому. Інший єврейський письменник, Петро Люкімсон, написав книгу «Баал-Шем-Тов. Особистість. Чудеса. Легенди. Вчення хасидизму». І цей список можна довго продовжувати.

– Баал-Шем-Тов ніколи не приміряв на себе корону – не ставив себе вище за інших людей. Він часто переодягався у простий міський чи селянський одяг, і так, інкогніто, подорожував, спілкувався з людьми, допомагав їм чим міг. По суті, Бешт і сам виглядав як звичайна людина: одягався просто, заробляв собі на життя в тому числі тяжкою фізичною працею, осягав мудрість Тори. Тобто був справжнім праведником та хасидом. Саме тому про нього так багато написано та розказано. Взяти хоча б відому коротеньку майсу: якось прийшов Баал-Шем-Тов до одного єврея-праведника і запитує в нього: «Чому ти позбавляєш Всевишнього його заробітку?» Той дивується: «Який заробіток може бути у Всевишнього?» А Бешт пояснює: «Всевишньому приємно, коли його благословляють. Це і є його заробітком»,

– пояснив Давид Мануйлов.

Втім, як виявилося, це був лише вступ до великої історії про те, як Баал-Шем-Тов навчив своїх учнів допомагати людям, щоб від цієї допомоги справді була користь, а не тільки почуття внутрішнього задоволення та виконаного обов’язку.

Вези, Олексію, кататися!

Якось, перебуваючи у товаристві своїх учнів-хасидів, Баал-Шем-Тов запропонував їм покататися на возі. Вони, певна річ, погодилися. Кучер Бешта, якого звали Олексій, завжди був напоготові. Так що компанія вирушила в подорож без зволікання. Щоправда, кучер мав одну особливість – він у дорозі завжди засинав. Заснув і цього разу. Але коні були звичні до подібних поїздок, Баал-Шем-Тов теж ніяких дій робити не став. Так процесія і рухалася, поки Бешт не розбудив кучера і не попросив його зупинитися біля якоїсь придорожньої таверни. Але після того, як усі хасиди спустилися на землю, Баал-Шем-Тов відвів їх убік і пояснив попутникам, що настав час благословення нового Місяця.

Як дивитися на Місяць?

– У єврейській традиції благословення нового Місяця – важливий захід. Є навіть спеціальна молитва – кідуш левана, яку вимовляють при появі Місяця, що росте, після молодого. Зазвичай її вимовляють під кінець суботи за наявності міньяна, хоча поодинці молитися теж не заборонено. Суть молитви зводиться до благословення чуда, дарованого нам Всевишнім, яким є Місяць. Взагалі нас оточує безліч чудес. Сонце теж є дивом, тому що дарує нам світло і тепло. Але Місяць – більше диво. По-перше, він світить, – але це відбите світло, що саме по собі дивно. По-друге, циклічно змінює свої розміри на небосхилі. Євреї навіть час відраховують за Місяцем – за місячним календарем. Тому після появи нового Місяця ми його благословляємо і просимо у Всевишнього благополуччя на протязі наступного місяця. При цьому є чіткий ритуал: перед початком благословення потрібно подивитися на Місяць, а потім повернутися «обличчям до Країни Ізраїлю» або Єрусалиму, якщо ви перебуваєте на території Ізраїлю,

– пояснює Давид Мануйлов.

Шість монет на благо

От тільки Баал-Шем-Тов перед благословенням нового Місяця розгорнув своїх супутників не в напрямку Ізраїлю, а в незрозумілий бік так, щоб вони не бачили коней. Але авторитет у Бешта був бездоганний, і учні, зрозуміло, його послухали – стали так, як Ребе наказав. Проте один із них встиг помітити, що до запряжених у візок коней хтось підійшов і почав їх розпрягати. Він спробував розповісти про це Ребе, але той на нього лише цикнув і нагадав, що під час читання молитви не личить відволікатися на сторонні речі.

В решті благословення пройшло без подій. Але коли молитва закінчилася, і супутники Баал-Шем-Това обернулися, то побачили, що коней немає – їх украли. Але ще більше їх здивувала реакція Бешта: він спокійно дістав з кишені шість монет, передав їх одному з учнів і доручив йому піти в таверну, біля якої вони зупинилися, і викупити вкрадених коней.

Учень так і вчинив. Прийшов у таверну та поцікавився, чи не продає господар коней. Отут і з’ясувалося, що напередодні до власника таверни прийшов якийсь чоловік і запропонував купити коней за 4 монети. В результаті супутник Бешта за 6 монет справді зміг викупити коней.

Не всякий злодій заслуговує на кару

Звичайно, після цього учні Баал-Шем-Това зрозуміли: про все, що з ними трапиться, їхній вчитель знав з самого початку: і про крадіжку коней, і про те, хто їх вкрав. Звичайно, їм стало цікаво, чому Ребе покриває злодія.

Ребе задовольнив їхню цікавість і визнав, що дозволив вкрасти коней навмисно, щоб допомогти людині, оскільки до крадіжки того підштовхнула потреба, і зважився він на крадіжку не з власної волі.

«Цей чоловік все життя заробляв собі на хліб чесною працею. Але молодість пройшла, сили людини вичерпалися, і грошей, які чоловік приносив додому, не вистачало навіть на їжу. І одного разу під час трапези, коли він поцікавилася, чому дружина подала йому юшку з цибулею і більш нічого, вона не витримала і поставила чоловікові ультиматум: «Щоб була нормальна їжа – принеси гроші. Якщо не можеш їх заробити, як раніше, знайди інший спосіб, який завгодно. Чоловік довго розмірковував і зрештою перший раз у житті зважився на крадіжку – вкрав і продав коней, щоб забезпечити сім’ю хоча б на якийсь час»,

– розповів Ребе своїм супутникам.

«Але, якщо ви хотіли допомогти нужденному, чому одразу не дали йому чотири монети. Так ви б заощадили дві монети і взагалі запобігли крадіжці?», – здивовано вигукнули учні.

А Баал-Шем-Тов їм відповів: «З цього нічого не вийшло б. Це дуже горда людина, і він не взяв би грошей».

У всьому потрібна міра

– Насправді, у цій майсі міститься глибокий зміст. Тора нам наказує допомагати нужденним. Віддавати частину доходів на цдаку – що у буквальному перекладі означає «справедливість» – це одна із заповідей. Але бувають такі ситуації, коли неможливо діяти прямо. Тому, якщо ви дійсно хочете допомогти людині, у таких ситуаціях потрібно робити це обхідними шляхами. Саме цьому Баал-Шем-Тов навчав своїх учнів. Однак у заповіді про цдаку є й зворотний бік. За єврейським законом цдака відраховується у розмірі 10% від отриманих доходів. Звичайно, за бажання ви можете пожертвувати на благодійні цілі більше. Але є і загальноприйнята верхня межа. В одному з трактатів Талмуду – «Ктубот» – йдеться про те, що не слід віддавати на цдаку більше п’ятої частини своїх доходів, тобто більше 20%. І це правило, встановлене нашими мудрецями, також цілком раціональне: безглуздо витрачати на благодійність стільки, що після цього допомагати доведеться вам самим. У «Шулхан Арух» такі люди зараховуються до божевільних. Тому що в усього повинна бути своя міра,

– резюмує Давид Мануйлов.

Наталія Ларіонова