Історія шахів і шашок у Дніпрі

У перших двох чемпіонатах міста Я.Б.Загорський не брав участі через відсутність коштів для відвідування шахового клубу, що знаходився в кондитерській В.Руппанера «Модерн» на розі Кудашевської (Барикадної) та Проспекту. Любитель шахів М.С.Брук (скарбник 1-ї Талмуд-Тори) якось застав Якова Бенціоновича за випилюванням шахових фігур. З’ясувалося, що той безробітний і пристрасно любить шахи. Брук познайомив його з Леонідом Олексійовичем Ребініним – одним із засновників міської шахової організації, заснованої у 1887 році. Зазначимо, що Л.Я.Ребінін навчався разом із А.П.Чеховим на медичному факультеті МДУ, пізніше став першим комісаром охорони здоров’я Катеринославу.

Брук і Ребінін допомогли Якову Бенціоновичу влаштуватися викладачем математики в єврейську школу і в Талмуд-Тору. Незабаром він став активним членом шахового клубу, де читав лекції з теорії гри. Вмів грати наосліп, публікував нотатки у шаховому відділі «Придніпровського краю». О.Н.Узун встановив, що Я.Б.Загорський автор першого в Україні шахового етюду, складеного та опублікованого ним у газеті «Придніпровський край» у 1903 році.

На третьому чемпіо­наті міста 1904 року Яків Бенціонович здобув блискучу перемогу, набравши 15,5 очок з 16 можливих. У чемпіонаті 1914 року він поділив третє та четверте місце. Востаннє він взяв участь у чемпіонаті 1924 року, але зігравши дві партії, вибув із змагання.

Наведено деякі додаткові відомості про Якова Бенціоновича з листа його онука Віктора, батько якого Теодор Якович був молодшим у родині Я.Б.Загорського і народився в Катерино­славі в день погрому 1905 року. Названо його було на честь засновника сіоністського руху Теодора Герцля. Теодор Якович згодом став доктором фізико-математичних наук, професором, працював у Дніпропетровському інженерно-будівельному інституті. Віктор Теодорович пише, що Яків Бенціонович  «у 1905–1907 рр. організовував збір коштів на навчання та від’їзд за кордон студентів та гімназистів-євреїв, виключених за участь у «заворушеннях», і далі, що його «1924 року заарештували при розгромі єврейського спортивного товариства Маккабі. Просидів кілька місяців у в’язниці… Перебував під наглядом НКВС до смерті 06.11.1935 року».

Вихованець дніпропетровської шахової школи Ісаак Єфремович Болеславський (1917–1977) виступав у турнірах з 14 років, брав участь у 11 чемпіонатах країни. Був чемпіоном України (1938, 1939, 1940). Йому програвали Р.Капабланка та С.Флор. У 1941 році І.Болеславський увійшов до шести найсильніших шахістів країни. У складі збірних команд був переможцем Всесвітньої шахової олімпіади у 1952 році та чемпіоном Європи (1957, 1965). Протягом 13 років з 1957 року був тренером олімпійської команди. Один із небагатьох шахістів, удостоєних трьох вищих звань: Міжнародний гросмейстер, Заслужений майстер спорту, Заслужений тренер.

Багатьох шахістів підготував Юрій Михайлович Каєм. Ю.М.Каєм (1910, Новомосковськ – 1981) неодноразовий чемпіон області та вид­ний організатор шахового руху. Він закінчив Дніпропетровський металургійний інститут. Один із перших майстрів спорту з шахів. На першості України 1939 року Ю.М.Каєм посів 4 місце. З 1941 по 1948 він служив в армії. Повернувшись до Дніпропетровська 1949 року, виграв першість області. Потім ще чотири рази поспіль (1950-1953 роки) завойовував це звання. Брав участь у першостях країни. Багато років керував шаховим гуртком у Дніпропетровському Палаці піонерів, вів шахові відділи у газетах «Зоря» та «Дніпровська правда».

У відкритому 1962 року шахово-шашковому клубі міста тренером працював Віталій Фроїмович Зальцман – майстер спорту, чемпіон Всесоюзного товариства «Локомотив». У клубі виросли талановиті майстри спорту Олександр Кобатенський, Едуард Бахматов, Юрій Ростовцев. Чемпіонами міста з шахів у різні роки були майстри спорту: Віталій Гуревич, Дмитро Максимов, Геннадій Гутман – наймолодший міжнародний гросмейстер.

Розвиток шашкового спорту у місті пов’язаний з ім’ям Йосипа Самійловича Уріха. Він народився 1913 року. У 8 років залишився круглим сиротою. Після закінчення ФЗУ в 14 років розпочав трудову діяльність. У передвоєнні роки був начальником планово-виробничого відділу Дніпропетровського річкового пароплавства. З 1942 року був на фронті, дійшов до Берліна і в званні капітана в 1946 повернувся до Дніпропетровська. Працював головним бухгалтером на лакофарбовому заводі та тютюновій фабриці. Але й на пенсії, до 80 років продовжував працювати у контрольно-ревізійному управлінні та міському фінансовому відділі. Йосип Самійлович вважав, що головну роль у його успішній трудовій діяльності відіграли шашки, що дозволили виробити такі якості, як працездатність, пунктуальність і аналітичний розум. Ще в довоєнні роки він брав участь у міських, обласних й у республіканських турнірах. У повоєнні роки любителі шашок збиралися на квартирі Йосипа Самійловича. Тоді ж він виступив ініціатором відродження шашкового руху на Дніпропетровщині.

За його активної участі було створено Міську та Обласну федерації шашок, стали проводитися республіканські та всесоюзні турніри. Майстер спорту Йосип  Самійлович Уріх був членом Центрального шашкового клубу. Грав він нешаблонно та винахідливо й у міжнародних (стоклітинних) шашках.

Успішно брав участь у змаганнях різного рівня, чемпіон міста та області, призер першостей України. Любов до гри успадкували його сини, Савелій та Євген Уріхи, які стали майстрами спорту. Савелій – чемпіон Приморського краю. Євген – перший віце-президент Федерації шашок України, голова Обласної федерації шашок, призер всесоюзних змагань та першостей України, десятикратний чемпіон області, меценат, багаторічний спонсор газети «Шабат шалом». Євген Йосипович є генеральним директором – головою правління «Тресту реконструкції та розвитку». Додамо, що рішенням Генеральної асамблеї міжнародної федерації шашок за великий внесок у суддівство міжнародних змагань йому надано звання «Міжнародний арбітр». Щороку, з 1995 року, коли пішов із життя Йосип Самійлович, у Дніпрі проходить турнір його пам’яті. З 2001 року цей традиційний турнір включений до календаря міжнародних змагань, а шахово-шашковий клуб міста отримав статус Міжнародного.

У травні 2006 року під егідою Всесвітньої федерації шашок ФМЗ та Федерації шашок України у Дніпропетровську пройшов фінал ХІ міжнародного Шашкового меморіалу пам’яті майстрів спорту Й.Уріха та С.Уріха. Такий самий фінал пройшов і наступного 2007 року, також цього року пройшов чемпіонат Європи з шашок.

29 січня 2002 року над входом до шахово-шашкового клубу в урочистій обстановці було відкрито меморіальну дошку пам’яті Йосипа Уріха. Багато теплих слів було сказано на цьому мітингу, а право відкрити меморіальну дошку було надано заступнику міського голови П.А.Куделі та Є.Й. Уріху. Самому шахово-шашковому клубу присвоєно ім’я Йосипа Самійловича Уріха.

Секцією шашок у спорттоваристві «Локомотив» багато років керували майстри спорту Дмитро Федорович Брондз та Михайло Іса­акович Шомштейн. Вони обоє родом із Він­ниці.

Д.Ф.Брондз навчався у Дніпропетровському гірничому інституті. Будучи головою обласної федерації шашок, багато уваги приділив розвитку шашок у регіоні, особливо у Дніпродзержинську. Він дворазовий чемпіон України. Неодноразовий чемпіон області. Його життя трагічно обірвалося в автокатастрофі 1969 року.

М.І.Шомштейн у Він­ниці шашковим азам навчався у відомого тренера Савелія Брока. Під час навчання у Дніпропетровському хіміко-технологічному інституті грав за студентську команду «Наука». У 1960-ті роки працював головою Міської федерації шашок. Організував низку чемпіо­натів спорттовариства «Локомотив». Під його керівництвом на Наддніпрянській залізниці з 1977 року почали проходити Всесоюзні змагання залізничників пам’яті робітника Джанкойського депо, Героя Радянського Союзу Якова Єгудовича Чапічева, який загинув 1945 року під Бреслау. З 1996 року Михайло Шомштейн – один із організаторів Міжнародних турнірів пам’яті Йосипа Уріха. Михайло Шом­штейн виховав близько 30 майстрів спорту, а його учень Валерій Гребінкін став міжнародним гросмейстером та чемпіоном світу.

Призерами різних змагань з шашок стали майстри спорту Яків Брусиловський, Олександр Шулімович – наймолодший майстер спорту з шашок, Григорій Речицький, Віталій Шафір, Юрій Гейзенблаз, Юрій Гольд­штейн, Анатолій Аксельрод, Соломон Герштенкерн, Савелій Уріх.

Багато років при Єврейському общинному центрі працює шахова секція під керівництвом міжнародного гросмейстера Геннадія Михайловича Гутмана.

З Катеринослава родом Юрій Петрович Барський, майстер спорту з шашок, Заслужений тренер, шашковий журналіст та автор низки книг з теорії шашок, написаних спільно з багаторазовим чемпіоном світу з міжнародних шашок, Ісером Куперманом.

2018 року була створена Федерація шахів Дніпра, яку очолив бізнесмен та меценат, член Опікунської ради Єврейської громади Дніпра, також спонсор нашої газети Олексій Михайлович Марков. Його заступник – голова «Об’єднання єврейських релігійних громад регіону» Ігор Олегович Романов.

Підготував

Олександр БИСТРЯКОВ