Іда Камінська, дочка Естер-Рохл.125 років від дня народження

Дебют юної Іди відбувся у п’єсі Давида Пінського «Мати», тоді їй було чотири роки. Батьки завжди брали дитину на гастролі, і вона росла, дорослішала в атмосфері театру. З 16 років грала у єврейській опереті, через рік закінчила у Варшаві драматичну школу та працювала у постановках своєї мами.

Вийшовши заміж на режисера Зигмунда Туркова, разом із ним керувала Варшавським художнім єврейським театром, у якому виступала як актриса та режисер. А пізніше організувала і свій власний театр, продовжуючи традиції великої матері, ще більше посилюючи трагічні риси своїх героїнь.

Славу Іді принесли ролі Міреле Ефрос, Нори в «Ляльковому домі» Ібсена, «Матусі Кураж» по Брехту.

1912 року мати і дочка вперше знялися в кіно. З успіхом пройшли екранізації «Міреле Ефрос» за однією з найвідоміших п’єс єврейського драматурга Я. Гордіна і «Змови», де режисер Зігмунд Турков зняв свою дружину та її маму. Останньою спільною роботою у кіно матері та доньки став фільм «Обітниця». Самостійно Іда знялася в картинах «Кара Б-жа», «Двомужня» і «Шлюб на роздоріжжі». 1939-го року вийшла її остання довоєнна робота – фільм «Бездомні».

Друга світова війна змусила Камінську залишити Польщу. Вона втекла до Радянського Союзу, де у 1939–46 роках керувала Львівським єврейським театром. 1941-го театр направили до м. Фрунзе й «приписали» до філармонії. Колектив вирушив у турне містами середньоазіатських республік. Артисти по пам’яті відновили тексти і зуміли поставити низку п’єс єврейської та світової класики: «Тев’є-молочник» та «Кривавий жарт» за Шолом-Алейхемом, «Два простаки» Гольдфадена, «Уріель Акоста» Гуцкова, «Крейцерова соната» Толстого та інші.

1947 року Іда повернулась до Польщі, а за два роки її театр став Державним єврейським теат­ром,  якому було присвоєно ім’я Естер-Рохл Камінської. Іда ж  до 1968 року була художнім керівником театру імені своєї матері. Як режисер вона ставила твори класиків світової літератури: «Брати Карамазови» Достоєвського, «Меір Езофович» Ожешко та інші. Трупа здійснила кілька гастрольних турів Америкою, Ізраїлем та державами Західної Європи.

1965 року на кіноекрани різних країн світу вийшов фільм чехословацьких режисерів Кадара та Клоса «Магазин на площі» (сценарій Л. Гроссмана). І вже наступного року цей фільм про трагедію єврейського народу (головну роль зіграла Іда) був удостоєний «Оскара» у номінації «Найкращий іноземний фільм року». Він отримав безліч інших премій та призів, серед яких – премія Міжнародного кінофестивалю в Каннах та Державна премія ЧССР.

На жаль, 1968 рік вніс корективи в долю авторів картини. Радянське вторгнення до Чехословаччини змусило кінорежисера Яна Кадара втекти до США, а сценарист Л. Гроссман виїхав до Ізраїлю.

Не залишилася осторонь і Польща. Розгорнута польською владою антисемітська кампанія позбавила глядачів театру Іди Камінської. Вона вирушила до США, де грала у різних театрах Нью-Йорка, а потім переїхала до Німеччини. Успішно пройшли її гастролі також і в Ізраїлі.

…А в кінці 2006 року у Львові пройшов Міжнародний фестиваль єврейського театрального мистецтва «Сузір’я Лева», присвячений пам’яті великої актриси Іди Камінської.

Ще до початку конкурсних вистав глядачі пережили емоційне потрясіння від зустрічі з її творчістю: гості та учасники переглянули кінофільм «Магазин на площі». Стрічка вражає чудовим виконавським ансамблем, натхненною грою акторів, тонкістю та глибиною почуттів.

Душа сперечалася з героями, співчувала їм, вболівала за них. «Оскар» Американської кіноакадемії – це заслужене визнання рідкісного артистичного таланту Іди.

Цілком природно, що було організовано виставку, яка розповідає про цю прекрасну «гранд-даму єврейської сцени» та історію Львівського театру, яким актриса керувала з 1939 по 1946 роки. На ній можна було побачити її фото в різних ролях, програми вистав за її участю.

Втішно, що велику єврейську актрису пам’ятає та вшановує українська театральна спільнота. Думаю, що керівництву громади Дніпра під силу організувати перегляд оскароносної картини «Магазин на площі».

Автор двох п’єс, перекладачка на ідиш близько 60 п’єс зарубіжних авторів, режисер-постановник 65 вистав і виконавиця 124 ролей у театрі та кіно, Іда Камінська померла 1980 року в Нью-Йорку. Похована на цвинтарі «Маунт Хеврон». Ще за життя її називали «королевою єврейської сцени».

Підготував

Ігор МАНЕВИЧ