11.01.1947–15.12.2023. Я не люблю написів на могильних каменях, не люблю епітафій. Читати їх зазвичай ніяково. Відчуття, що непроханим втручаєшся в чуже життя. І в чужу смерть.
Але ось, я сходив на могилу Михайла Каршенбаума, на могилу Міші. І побачив на пам’ятнику відомі слова Петра Вегіна:
«…уходя, оставьте свет».
Одразу подумав, що, мабуть, Мішиній дружині було неважко їх знайти, ці слова. Оскільки саме такий слід тягнеться за ним, за його прожитим у цьому світі життям. Слід, прокладений у сірих, звичайних буднях, у чорних днях війни і в інших, не надто світлих часах.
Звісно, на думку відразу спали останні рядки того вірша. Петро Вегін написав:
«Жаль, что неизбежна смерть,
Но возможна сатисфакция:
Уходя, оставить свет —
Это больше, чем остаться».
Звичайно, важко порівнювати — більше, менше… І для всіх, хто знав Мішу, для його рідних і близьких — це слабка втіха. Але тим не менш, попри все — це так і є, і це правда.
Міша своє світло залишив.
Олександр Хургін
ЩЕ СТАТТІ
Наші глибокі співчуття
11 січня. День пам’яті Михайла Каршенбаума