Отто Іппен, він же Ян Черняк

У 1956 році в Чернівецькому РАЦСі в книзі реєс­трації народжень ім’я Вільгельма Ізраїлевича Іппена, який колись проживав на вулиці 28 Червня, замінили на ім’я «Петро Якович Черняк». Одночасно його син Отто Вільгельмович Іппен став Яном Петровичем Черняком.

Він народився в квітні 1909 року в м. Чернівці (на той час це була Австро-Угорщина) у родині торговця, чеського єврея Вільгельма Іппена та угорської єврейки Ірми Марківни Іппен. Батьки загинули або зникли безвісти під час Першої світової війни, і хлопчик жив у сирітському притулку. У 1927 році він вступив до Празького вищого технічного училища, потім закінчив політехнічний інститут у Берліні, де став членом Комуністичної партії Німеччини.

У 1930 році став агентом радянської розвідки. У 1931–32 роках проходив службу у румунській армії. Отримав доступ  до секретних документів та передавав їх зміст у СРСР. Потім він жив у Німеччині, де створив потужну розвідувальну мережу, що мала кодову назву «Крона». В 1935–36 роках навчався у розвідшколі в Москві.

Черняк мав феноменальну пам’ять та вільно розмовляв на багатьох мовах.

В 1936 році Я. Черняк жив в Швейцарії в якості кореспондента ТАРС та мав оперативний псевдонім «Джен».

Сьогодні з 36 агентів, які працювали під керівництвом Черняка, розсекречені лише двоє. Це акторка Ольга Чехова і коханка Геббельса Маріка Рекк (героїня фільму «Дівчина моєї мрії»).

Усього Я. Черняком було передано 12500 листів технічної документації і 102 зразки радіолокації.

Ним був надісланий до Москви план «Барбаросса» нападу на СРСР. І вже 12 червня 1941 року, ще до повідомлення Ріхарда Зорґе, Ян Черняк повідомив про наказ щодо введення цього плану в дію.

Черняку вдалося викрасти документи про іконоскопи — так називали перші радари. Також він передав дані про наявність у Німеччини запасів цінних кольорових металів і про присадки до сталевих сплавів для стволів гармат. А також  надіслав тактико-технічні дані про танк «Тигр» і самохідку «Пантера».

Черняк роздобув повний план операції німців на Курському напрямку…

Я. Черняк повідомив про нові авіаком­плекси, засоби зв’язку, ракети ФАУ, постачання союзників Гітлера.

Ян Черняк був пов’язаний із Дональдом Маклейном — англійським дипломатом, міністром освіти, головою комітету з ядерних досліджень. Він був радянським агентом з оперативним ім’ям «Гомер» і входив до «кембриджської п’ятірки», яку очолював Кім Філбі.

Завербований Яном Черняком учений Ален Майн із Кембриджа передав йому 120 листів проєкту уранового реактора.

«Крона» працювала 11 років, її радіоповідомлення німці не могли розшифрувати,  й не було жодного провалу.

У 1945 році Ян Черняк був перекинутий до США керівником резидентури там і в Канаді. Наприкінці року його відкликали до Москви через зраду шифрувальника І. Гузенка, який видав понад тисячу радянських агентів. З тієї ж причини відхилили подання Я. Черняка на звання Героя СРСР, оскільки він підписав добру характеристику І. Гузенку.

З 1946 року Я. Черняк працював у ГРУ до виходу на пенсію у 1969 році. Понад 30 років він був перекладачем у ТАРС.

З дозволу ГРУ Черняк консультував письменника Юліана Семенова, автора сценарію фільму «17 миттєвостей весни».

У 1995 році, 9 лютого, до тяжко хворого

Я.Черняка в лікарню прийшла група генералів і, зачитавши указ Б.Єльцина, вручила йому Золоту Зірку Героя СРСР. За 10 днів, 19 лютого, один із прототипів Штірлиця пішов із життя.

Підготував

Олександр Бистряков