Список Желєзнової.

До 75-річчя загибелі Мірри Желєзнової. У 1945 році газета «Ейникайт» («Єдність») — орган Єврейського антифашистського комітету — опублікувала список із 135 євреїв — Героїв Радянського Союзу. Авторкою публікації була Мірра Желєзнова. Статтю передрукували у США та в інших країнах.

Під час війни з Німеччиною у лавах Радянської армії воювали 501 тисяча євреїв, серед них 167 тисяч офіцерів. Близько 1500 євреїв билися в партизанських загонах України,  і 26 із них очолювали партизанські загони. У боях загинули або зникли безвісти 198 тисяч єврейських воїнів. Більшість героїв отримали нагороди до середини 1943 року, коли влада вирішила обме­жити нагородження євреїв і припинити їхнє висування. Так, танкіст-ас Іон Деген не отримав звання Героя, хоча був представлений до нього двічі.

Мірра Соломонівна Желєзнова (Міріам Айзенштадт, у дівоцтві — Казаринська). Її чоловік, Леопольд Айзенштадт, був військовим кореспондентом під псевдонімом Желєзнов, який став і прізвищем Мірри. Вона народилася 1909 року в Києві, у 1932-му закінчила Ленінградський інститут філософії та літератури.

З 1934 року працювала в Москві кореспонденткою «Літературної газети», а також оглядачкою «Комсомольської правди» та «Ейникайт». У травні 1942 року Соломон Міхоелс і Шахно Епштейн звернулися до ЦК ВКП(б) з проханням повідомити, скільки євреїв отримали Золоту Зірку Героя Радянського Союзу.

Після публікації списку Мірра спільно з письменником Самуїлом Персовим підготувала книгу нарисів про євреїв-інженерів,  але верстку знищили. Коли 1946 року до СРСР приїхав із США єврейський публіцист Б. Гольдберг, Мірра передала йому дані про 85 євреїв, відзначених найвищими державними нагородами. Це стало приводом для її арешту 4 квітня 1950 року.

23 листопада 1950 року їй зачитали вирок — розстріл за нібито розголошення державної таємниці про євреїв-героїв. Того ж дня Мірру стратили.

Єврейський антифашистський комітет ліквідували наприкінці 1949 року. Тоді ж   почалися арешти, а згодом розстріли його керівників. Паралельно стартувала сумнозвісна кампанія проти «космополітів».

За даними музею «Яд Вашем», сьогодні у списках Героїв Радянського Союзу значаться 175 євреїв, серед них троє нагороджені Золотою Зіркою двічі — льотчик Яків Смушкевич, танкіст Давид Драгунський і космонавт Борис Волинов. 17 осіб стали повними кавалерами орденів Слави.

У 2009 році, до сторіччя від дня народження Мірри Желєзнової, її дочка видала книгу — «Мою маму вбили в середині ХХ століття».

Підготував

Олександр Бистряков