Пам’ять про великі трагедії

Місяць тамуз: від руйнування до стійкості

2 липня у «Денному центрі» Хеседу пройшла тематична зустріч, на якій керівниця «Денного центру» Тетяна Притикіна та її помічниця Вікторія Осняч говорили з учасниками про історичний і духовний зміст місяця тамуз.

Окрім трагічних подій 17 тамуза, учасники докладно зупинилися на даті 3 тамуза. Цей день пов’язаний з двома історичними та духовними подіями руху Хабад: звільненням 6-го Любавичського ребе Йосефа-Іцхака Шнеерсона з радянської в’язниці у 1927 році та роковинами відходу з матеріального світу 7-го Любавичського ребе Менахема-Мендла Шнеєрсона у 1994 році. Слухачі дійшли виснов­ку: справжнє лідерство полягає не лише в керуванні, а й в умінні запалити іскру в кожній людині, щоб вона не згасла навіть у найтемніші часи вигнання чи кризи. Розмова допомогла учасникам усвідомити, що тамуз вчить головного — стійкості, нерозривного зв’язку поколінь і вміння знаходити світло серед найтяжчих випробувань.

Актуальна розмова
3 липня в межах проєкту «Актуальна розмова» клієнти Хеседу зустрілися з Іриною Степаненко, керівницею програм «Прокат реабілітаційного обладнання» та «Медичні консультації».
Літня спека — серйозне випробування для людей старшого віку й тих, хто має хронічні захворювання. Тому першу частину розмови присвятили правилам порятунку від перегріву: обговорювали питний режим, безпечні години для виходу на вулицю та засоби захисту від сонця.
Друга частина мала суто практичний характер. Спікерка детально пояснила, як зараз працює прокат обладнання, які зміни відбулися в алгоритмі отримання медичних консультацій. Клієнти ставили свої запитання та отримували чіткі інструкції, ще раз переконавшись: своєчасне звернення до фахівців Хеседу дозволяє оперативно вирішувати будь-які питання.

Шабатні роздуми
3 липня під час онлайн-Шабату учасники програм Хеседу поєднали глибокі роздуми над текстом Тори з теплом літературного слова. Центральною темою стала тижнева глава «Пінхас».
Історія, описана в ній, розгортається після того, як єврейський народ зупинився біля Шитіма. За порадою Білама, моавітяни та мідіянітяни почали зваблювати євреїв своїми жінками, схиляючи їх до поклоніння ідолу Баал-Пеору. Багато хто піддався цьому гріху,
і як покарання почалася страшна епідемія, що забрала життя 24 тисяч людей. У цей момент один із князів коліна Шимона, Зімрі бен Салу, демонстративно привів до себе княжну-мідіянітянку, кидаючи відкритий виклик Моше і всьому народу.
І поки люди плакали біля входу до Скінії, не знаючи, що робити, Пінхас, онук Агарона, взяв спис і вразив обох. Після цього мор припинився.
Парадокс історії в тому, що за цей радикальний крок Всевишній нагородив Пінхаса «Заповітом миру». Тому що іноді справжній мир вимагає безкомпромісного захисту моральних основ. Тора навчає, що миролюбність — це не байдуже мовчання перед обличчям зла, а готовність відстоювати правду.
Після цих серйозних роздумів Нора Крупман запросила всіх до проєкту «У мікрофона», майстерно прочитавши оповідання єврейських авторів. Сплетіння глибоких роздумів над Торою і тонкого гумору створило той самий шабатній затишок, якого так потребують люди.

Бейн га-Мецарім та розкопана історія
7 липня Юлія Мороз звернулася до історії Трьох тижнів — Бейн га-Мецарім (буквально «між тіснинами»). Вона пояснила слухачам, що час суворих обмежень і пам’яті про зруйнований Храм — це насамперед нагода для своєрідного духовного аудиту. Учасники дійшли висновку, що вірність традиціям, моральним принципам і прагнення до самовдосконалення допомагають долати будь-які життєві випробування.
Щоб показати, як історія долає тисячоліття, програму доповнила розповідь про археологічні знахідки в Ізраїлі. Учасники побачили стародавні рукописи, монети та артефакти, які є беззаперечними доказами єврейської присутності на Святій Землі. Ці знахідки стали яскравою метафорою: хоч би скільки разів вороги руйнували єврейські міста і спалювали їхні стіни, коріння народу залишається живим і неушкодженим.

Самуель Грановський: легендарний дніпрянин на Монпарнасі
8 липня спільний лекторій Хеседу та музею «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні» відкрив слухачам видатне, але майже забуте ім’я художника. Нау­кова співробітниця музею Дільфуза Глущенко познайомила учасників з яскравим представником Паризької школи, уродженцем Катеринослава Самуелєм Грановським.
У 1920-х роках, після навчання в Одесі, він опинився на легендарному Монпарнасі — кварталі, де творили сотні єврейських митців, які втекли від погромів і бідності Східної Європи. Грановський вирізнявся навіть серед цієї богеми. Сучасники згадували його як людину шаленої енергії: він писав динамічні, сміливі картини з яскравими кольоровими поєднаннями, а вулицями французької столиці полюбляв гуляти у яскравій ковбойській сорочці. Іноді він навіть їздив верхи на коні повз знамениті паризькі кав’ярні, збираючи здивовані погляди перехожих. Його життя було сповнене творчої свободи та мистецьких експериментів, але обірвалося раптово і трагічно. Під час окупації Франції він намагався переховуватися, проте був заарештований. У 1942 році 53-річного художника вбили в концтаборі Освенцім. Слухачі доторк­нулися до долі митця, чиї полотна і сьогодні бережуть у собі світло його таланту, нагадуючи про те, скільки геніїв забрав Голокост і як важливо повертати їхні імена.

Зимова допомога та банківські картки
10 липня керівниця служби «Матеріальні програми» Світлана Кулік вийшла в ефір «Актуальної розмови», щоб розкласти по поличках фінансові питання клієнтів Хеседу.
Спікерка пояснила критерії надання «Зимової допомоги», розповіла про нестандартні ситуації, що можуть виникнути під час оформлення, та зупинилась на нюансах користування благодійними банківськими картками. Слухачі з’ясували, як правильно звітувати за кошти, як взаємодіяти із банком та як відповідально ставитися до цільового використання допомоги. Діалог дозволив людям зняти всі тривоги щодо матеріальних програм.

Великий шлях завдовжки 40 років
10 липня Кабалат Шабат об’єднав старше покоління клієнтів Хеседу та молодь волонтерської платформи DVC. Зустріч присвятили благословенню нового місяця ав, а також тижневій главі Тори «Матот-Масей».
Глава «Масей» підбиває підсумок 40-річної мандрівки пустелею, детально перераховуючи всі 42 зупинки єврейського народу. Учасники обговорили символічний зміст цього переліку: кожна життєва криза, помилка чи вимушена «зупинка в пустелі» — це не поразка, а лише необхідний етап великого шляху, який формує душу і веде до мети. Працюючи в групах разом із молодими волонтерками Єлизаветою Челак, Еліною Туляковою та Єлизаветою Березою, слухачі обмінялися власним життєвим досвідом непростих «зупинок».
Світлим акордом стала музична вітальня від концертмейстерки Олени Маслової. Людмила Зайцева подарувала слухачам свій сольний виступ. Він став чудовим свідченням того, що відродження колективу «Співочі волонтери» впевнено рухається вперед.

Шабат Хазон: побачити майбутнє крізь руїни
17 липня Кременчуцька громада зібрала учасників із Кременчука, Дніпра, Кам’янського та Павлограду на онлайн Кабалат Шабат, присвячений Шабату Хазон («Шабату Бачення»). Єврейська освітянка Зоя Луценко розкрила слухачам дивовижний зміст цього дня, що безпосередньо передує посту 9 ава.
Цей Шабат названий так через гафтару — пророче видіння про руйнування Єрусалима, яке читають цього дня. Але традиція вчить іншому: саме цими днями кожній душі дається духовне видіння майбутнього, вже відбудованого Храму, щоб людина мала сили пережити темряву та скорботу. Також учасники звернулися до книги «Дварім» — прощальної промови Моше, яка вчить відповідальності, єдності та вмінню робити виснов­ки з минулих помилок. Такі зустрічі допомагають громаді знаходити глибокий сенс у найскладніших датах календаря і берегти мир у серці.

За матеріалами сторінки «Хесед Менахем» у Facebook
підготувала Наталя Ларіонова