4 серпня, в Zoom відбувся онлайн-концерт «Музичний калейдоскоп», який підготував творчий активіст Хеседа Ян Гінзбург. Учасники клубу «Фрейлахс» пригадали улюблені мелодії різних років.
Прозвучали ліричні композиції Ніла Седаки, запальний рок-н-рол Літла Річарда, популярні пісні та мелодії єврейських виконавців.
Живопис з нуля
5 серпня у Хеседі пройшли творчі заняття проєкту «Живопис з нуля» під керівництвом арттерапевтки Соні Гінзбург.
Офлайн-група познайомилася зі світом арт-юдаїки. На білих полотнах з’явилися традиційні єврейські символи. Навіть ті, хто вперше взяв до рук пензля, створили власні роботи.
Паралельно пройшла авторська онлайн-програма «Оповідання про художників». Учасники познайомилися з творчістю та життям відомих митців, почули цікаві історії, пов’язані зі створенням відомих картин.
Відкриття, що змінили світ
6 серпня в межах авторської програми Ріти Орєхової «Цікаво про все» стартував новий цикл — «Дослідження, відкриття, подаровані євреями людству».
Під час дебютної зустрічі учасники познайомилися з історіями людей, чиї наукові роботи, винаходи та ідеї вплинули на розвиток медицини, науки й культури.
Серед них — видатний вірусолог Йонас Солк, один із творців вакцини проти поліомієліту. Після створення вакцини він не запатентував її. На запитання журналіста, кому належить патент, Солк відповів знаменитою фразою: «Народові, я б сказав. Патенту немає. Хіба можна запатентувати сонце?»
Учасники також пригадали внесок Альберта Ейнштейна та інших учених, винахідників, мислителів і митців єврейського походження у розвиток нашої цивілізації.
Окремою темою став єврейський гумор. Адже протягом тисячоліть він допомагає євреям переживати найважчі часи, зберігати гідність і здатність дивитися на життя з іронією.
Як пережити літню спеку без ризику
7 серпня в межах проєкту «Актуальна розмова» до онлайн-зустрічі долучився інженер з техніки безпеки Хеседа Костянтин Лавріненко.
Він розповів про прості, але важливі правила поведінки під час літньої спеки.
Учасникам нагадали, що в найспекотніші години краще не перебувати довго під сонцем, необхідно пити достатньо рідини, обирати легкий одяг і покривати голову.
Окремо зупинилися на ознаках перегрівання, сонячного та теплового удару, а також на тому, як надати першу допомогу людині, якій стало зле.
Для людей старшого віку ця тема особливо актуальна, адже сильна спека може становити серйозну небезпеку для здоров’я.
Таємниці почерку та священна праця сойфера
11 серпня відбулася чергова авторська програма Юлії Мороз «Позитивні емоції — ліки для душі». Цього разу вона мала назву «Дослідження таємниць».
Однією з тем стала праця сойфера — людини, яка пише священні єврейські тексти, зокрема сувої Тори, тфіліни й мезузи.
Робота сойфера — це не просто каліграфія. Священний текст пишуть спеціальним чорнилом на спеціально підготовленому пергаменті, а кожна літера має відповідати суворим вимогам єврейського закону.
У традиційному сувої Тори налічується 304805 літер. Його написання може тривати багато місяців, а іноді — понад рік.
Ця робота вимагає особливої уваги. Деякі помилки дозволено виправити за суворо визначеними правилами, однак якщо виправлення неможливе, відповідну частину пергаменту доводиться замінити.
Друга частина зустрічі була присвячена почерку. Учасники розглянули власні записи, звернули увагу на розмір літер, нахил, натиск і розташування тексту на аркуші.
Звичайно, почерк не може точного описати характер людини — графологія не вважається науково підтвердженим методом визначення особистісних якостей. Проте такий аналіз став цікавим приводом уважніше придивитися до власних звичок та індивідуальних особливостей.
«Єрусалим — Дніпро. Від А до Я»
12 серпня у відкритому лекторії Хеседа і музею «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні» відбулася віртуальна екскурсія виставкою «Єрусалим — Дніпро. Від А до Я».
Екскурсію провела наукова співробітниця музею Дільфуза Глущенко.
Учасники побачили Єрусалим і Дніпро поруч — у графічних роботах, присвячених знаковим місцям, символам та особливій атмосфері цих міст.
Єрусалим — місто з багатотисячолітньою історією, духовний центр єврейського народу. Дніпро — один з найбільших сучасних центрів єврейського життя України. Між ними — тисячі кілометрів, але обидва міста поєднують історія, культура та пам’ять.
Онлайн-екскурсія дала можливість побачити виставку учасникам із Дніпра, Кременчука, Павлограда та Кам’янського.
Час поглянути на себе
13 серпня в межах проєкту з вивчення єврейських традицій у Хеседі відбулася зустріч, присвячена Рош Ходеш елул — початку останнього місяця єврейського року.
Зустріч провела Тамара Неклеса, художній керівник клубу з Кам’янського.
Елул — особливий час підготовки до Рош га-Шана. У цей місяць прийнято замислитися над прожитим роком, переглянути свої вчинки, попросити пробачення у тих, кого ми могли образити, і подумати, що хочеться змінити в собі.
Назву «елул» традиційно пов’язують із відомими словами з «Пісні пісень»: «Ані ле-доді ве-доді лі» — «Я належу моєму коханому, а мій коханий — мені».
У єврейській традиції ці слова стали образом особливої близькості між людиною та Всевишнім.
У хасидському вченні місяць елул часто пояснюють за допомогою відомого образу: «Цар у полі». Сенс цієї метафори полягає в тому, що в цей час кожна людина має можливість особливо наблизитися до Всевишнього.
Учасники поговорили про те, що великі зміни нерідко починаються з простих речей: попросити пробачення, пробачити іншого, підтримати людину поруч, зробити добру справу.
Саме з таких маленьких кроків і починається внутрішня підготовка до нового року.
Шофар у Хеседі
15 серпня у «Хеседі Менахем» розпочалося традиційне щоденне сурмління у шофар протягом місяця елул.
Відкрила цей духовний марафон директорка «Хеседа Менахем» Вікторія Новосьолова, а сурмління провів рабин Шмуель Лівшиць, керівник організації «Хевра Кадіша».
У багатьох єврейських громадах існує звичай сурмити у шофар у будні дні місяця елул, не роблячи цього в Шабат і напередодні Рош га-Шана.
Звук шофара нагадує про наближення Рош га-Шана і закликає людину прокинутися духовно, переглянути свої вчинки та замислитися над майбутнім.
Рамбам пояснював символічний сенс сурмління такими словами: «Прокиньтеся ті, хто спить, від свого сну і ті, хто дрімає, — від своєї дрімоти! Перегляньте свої вчинки, поверніться до тшуви та згадайте свого Творця».
15 серпня звуки шофара об’єднали учасників онлайн-проєктів Хеседа з Дніпра, Кременчука, Павлограда та Кам’янського, підопічних «Денного центру», волонтерів клубу «Фрейлахс» і співробітників організації.
Шабат із молоддю
15 серпня на Кабалат Шабат в Хеседі знову зустрілися представники різних поколінь. До старших учасників долучилися дівчата-волонтерки з DVC.
Після традиційної частини молодь запропонувала інтерактивну гру «Подорож єврейського народу».
Команди отримали картки з назвами міст, країн та історичних подій і склали власні маршрути багатовікової історії єврейського народу.
Під час обговорення присутні спробували відповісти на головне запитання: що допомогло єврейському народу, розсіяному по різних країнах і континентах, зберегти свою ідентичність?
Відповідей було чимало: Тора, сім’я, Шабат, свята, традиції, взаємодопомога та пам’ять. Усе це протягом століть передавалося від покоління до покоління і допомогло зберегти єврейську культуру навіть далеко від історичної батьківщини.
Продовженням Онег Шабат стала музична вітальня, яку підготувала концертмейстерка клубу Олена Маслова за участю солістки Людмили Зайцевої.
Прозвучали єврейські молитви й нігуни, класична музика, пісні народів світу та улюблені українські мелодії.
Завершився вечір спільним виконанням пісні «Гівейну Шалом Алейхем» — «Даруй нам мир».
Кінотерапія: коли ненависть руйнує Храм
16 серпня в Хеседі спільно з DVC пройшла «Кінотерапія», присвячена одному з найскорботніших днів єврейського календаря — 9 ава. В єврейській історичній пам’яті цей день пов’язаний передусім із руйнуванням Першого та Другого Єрусалимських Храмів.
Після перегляду уривків із фільмів учасники поговорили про смуток і біль: чи треба приховувати їх від інших?
Розмова привела до однієї з найважливіших тем єврейської традиції — причини руйнування Храмів.
Талмуд у трактаті «Йома» розповідає, що Перший Храм був зруйнований через три тяжкі гріхи: ідолопоклонство, заборонені статеві зв’язки та кровопролиття.
Причину руйнування Другого Храму мудреці побачили в іншому — у «сінат хінам», безпідставній ненависті між людьми.
І саме тут міститься один із найголовніших уроків 9 ава. Навіть суспільство, де люди вивчають Тору, виконують заповіді та роблять добрі справи, не може бути по-справжньому міцним, якщо його руйнує взаємна ненависть.
Учасники говорили про доброту, сімейні цінності та пам’ять про близьких.
Зустріч стала приводом замислитися над простою, але важливою думкою: великі руйнування нерідко починаються з маленької образи, яку не вдалося подолати. А відбудова — з готовності почути іншу людину, підтримати її та не дозволити ненависті оселитися у власному серці.
За матеріалами сторінки «Хесед Менахем» у Facebook
підготувала Наталя Ларіонова
ЩЕ СТАТТІ
Відкриття, які подарували євреї людству
Пам’ять про великі трагедії
Література, яку слухають серцем