Голодомор 1932-33. Пам’ятаємо

У четверту суботу листопада в Україні проводяться заходи на згадку про мільйони безневин­них жертв Голодомору 1932-33 років – знищення українського народу радянським режимом шляхом цілеспрямованих заходів щодо створення штучно масового голоду, що офіційно визнано актом геноциду українського народу. День пам’яті жертв Голодомору на офіційному рівні відзначається з 1998 року.

            Експозиція, присвячена цій трагедії, в Єврейському Музеї була відкрита однією з перших в Україні, і нещодавно поповнилася новим експонатом, розповідь про який підготувала науковий співробітник музею «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні» доктор Олена Іщенко.

            – Новий експонат – значок УРСР «За суцільну колективізацію та ліквідацію куркуля як кляси». Такими значками винагороджувалися активісти, з яких складались «буксирні бригади» – здебільшого молоді робітники-комсомольці, слухачі партійних освітніх закладів, мобілізовані в містах, «новоспечені» селяни-колгоспники, інколи навіть піонери-школярі. Озброєні партійними директивами, а з часом і вогнепальною зброєю, «буксирні бригади» були головною рушійною силою виявлення «куркулів» і розправи з тими, хто відмовлявся від дармової праці в колгоспі. Десятки тисяч сімей були виселені з власних домівок без речей і їстівних запасів, вивезені за межі України й кинуті напризволяще в місцях, непридатних для господарювання. «Буксирні бригади» проводили хлібозаготівлі, подвірні обшуки з виявлення та конфіскації продуктів харчування, допомагали внутрішнім військам оточувати «непокірні» села, занесені на «чорні дошки». В апогей голоду активісти відстежували навіть дим з димарів – де є хтось живий і раптом щось готує… Так влада заплямувала кров’ю репутації тисячі людей, розділивши з ними відповідальність за масштабний злочин. Так серед працелюбного життєрадісного народу насаджувався дух розбрату, покори, страху та апатії…

            Кремлівська влада демонструвала фанатичну готовність переступати через гори трупів. Жертвами штучно створеного комуністичною владою Голодомору, за різними підрахунками, стали від 3 до 7 мільйонів українців, які складали понад 80% усіх жертв. Утім, голод не розрізняв людей за їхньою етнічною приналежністю, тому разом з українцями гинули і євреї, поляки, болгари, німці, росіяни та представники інших національних груп, які мешкали в національних районах на території УСРР. Документально засвідчені факти смерті від голоду в єврейських національних районах – Сталіндорфському (Дніпропетровська обл.), Новозлатопільському (Запорізька обл.), Калініндорфському (Херсонська обл.). Представники національних меншин ставали жертвами голоду, бо жили посеред українців, проти яких у першу чергу був спрямований цей злочин.

djc.com.ua