Нерозривний зв’язок поколінь

Що є найважливішим для людини? Мирне життя? Здоров’я? Душевний спокій? Під час роботи в Будинку для людей похилого віку зрозуміла: самот­ність — найстрашніший ворог, який вбиває повільно. Тому з таким нетерпінням чекають мешканці «Бейт Баруху» на гостей. І бажаними завжди є діти. Саме вони привносять не тільки миттєву радість, але й відчуття, що ти комусь потрібний.

Традиційними стали зустрічі з нашими ліцеїстами. Завуч Тетяна Сироткіна завжди привозить до «Бейт Баруху» учнів різного віку. Вони готують виступи, подарунки й добрі слова для кожного, хто з нетерпінням чекає на їхню появу.

В рамках тижневої програми «Громада» діти знайомилися з різними єврейськими закладами та проєктами. Завітали й до «Бейт Баруху». Як же чекали на цю зустріч старенькі! Новий одяг, посмішки та бурхливі оплески — це тільки зовнішні прояви радості. Тиждень після дитячого концерту не вщухали розмови та спогади.

Та ось знову їдуть ліцеїсти знайомою дорогою. Цього разу саме вони та учасники театрального гуртка «Бейт Баруху» відкривають ханукальний марафон. Спочатку вистава «Ханукальні палають свічки». До неї готувалися декілька тижнів: все вивчили, пісні звучать в унісон. Але хвилювання перехоплює дихання. У першому ряду сидять зовсім маленькі ліцеїсти у костюмах ханукальних свічок. Дивляться уважно, сміються і переживають.

Завжди після вистави представляю тих, хто, долаючи фізичний та душевний біль, дарує радість глядачам. Алла Злобіна, Олена Лисенко, Борис Міневич, Валенина Мірошниченко, Тетяна Нізевич, Галина Шуліка, Юрій Флешман та старша медсестра Наталія Гук — ось серце нашого театрального колективу.

Після вистави — дитячий концерт. Ведуча Вікторія Плінер з гордістю представляє свій другий клас. Ніжні дитячі голоси з піснею «Сяйво Хануки» розчулюють глядачів. Вони не соромляться сліз. Маленький Марк Бондар грає на фортепіано знайому ханукальну мелодію. Дует Кіри Бондар та Аріни Арановської нагадує, якою співучою є наша мова. Флейта співає під крихітними пальчиками Софії Сідєкової. А ось і першокласники з малесенькими свічками в руках. Їхній танок стверджує, що світло завжди перемагає темряву.

Директорка «Бейт Баруху» Мальвіна Рувінська щиро подякувала організаторам заходу та вчителям, які підготували концерні номери. На дітлахів чекали смачні пончики, які неперевершено роблять працівники їдальні. А глядачі ще довго не хотіли розходитися.

Вимкнули світло, за вікном був сірий зимовий день, а в серці — радість. Ніщо не може розірвати міцний зв’язок поколінь.

В єврействі завжди було й буде саме так. Від праотців до дідів, від батька до сина. Зв’язок тісний і вічний!

Ірина ЛАЗАРЄВА